25.5 ІЗОТОПНИЙ ОБМІН ТРИТІЮ В ПРОЦЕСІ ВЕГЕТАЦІЇ ВЕРБИ

УДК 550.47:550.424 ? Випуск 25 / 2016 • 49-55 сторінки

Бобков В. М., Долін В .В.

Бобков В .М. к. х. н., ст. н .с, ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», VBgeochim@i.ua
Долін В. В. д. геол. н., професор, завідувач відділу біогеохімії, ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», vdolin@ukr.net.

Анотація

У модельному експерименті вивчено особливості міграції тритію з водної фази середовища існування до складу компонентів верби білої (Salix alba L.) та ізотопні ефекти водню в процесі її вегетації. Константа швидкості надходження тритію через кореневу систему до складу внутрішньоклітинного соку рослин становить 2.17±1.45•10—6 с—1. Рівновага між вмістом тритію у воді зовнішнього середовища і внутрішньоклітинному сокові рослин встановлюється протягом 1-2 тижнів. При цьому, коефіцієнт фракціонування (α) становить 0.88-0.94 і практично не залежить від концентрації надважкого ізотопу водню у воді середовища. Константа швидкості трансформації тритію в органічно зв’язану форму становить 8.6±3.0•10—7 с—1. Рівновага встановлюється протягом 4-11 тижнів, α = 0.17-0.19 незалежно від концентрації надважкого ізотопу водню у воді середовища. Водночас спостерігається вилучення радіоактивного ізотопу з системи, ймовірно, унаслідок транспірації, з константою швидкості 2.67±0.27•10—8 с—1. Швидкість винесення тритію унаслідок транспірації пропорційна вихідній концентрації його у воді середовища. Коефіцієнт фракціонування тритію в процесі транспірації становить 1.2.

Ключові слова: тритійована вода, верба біла, внутрішньоклітинний сік, органічно зв’язаний тритій, концентрація, константа швидкості.

Стаття



Література

  1. Y. Belot, C. Caput, D.  Gauthier Distribution of the organically bound  tritium in vegetation exposed to fall-out // Radiat. Protect. Dosim. – 1986.- 16,  № 1-2. – P. 111-113.
  2. S. Hisamatsu, Y. Takizawa, T. Abe, T. Katsumata Fallout  3H ingestion in Akita, Japan // Health Phys. – 1987.- 5,  № 6. – P. 287-293.
  3. Tritium in some typical ecosystems // Technical repots series. – Vienna: IAEA, 1981.- № 207. – 118 p.
  4.  De Vre Mathur, J. Binet Molecular aspects of  tritiated water and natural water in radiation biology // ProgrBiophys. and Mol. Biol. – 1984. –  № 43. – P. 161-193.
  5. R.M. Brown. Environmental tritium in trees // Proceedings of the Symposium on Behavior of Tritium in the  Environment (16-20 Oct., 1978). – San Francisco: Jointly organised by IAEA and NEA, 1979. – P. 405-417.
  6. Долін В.В., Пушкарьов О.В., Шраменко І.Ф. та ін.  Тритій у біосфері.-Київ: Наукова думка, 2012.- 224 с.
  7. Беловодский Л.Ф., Гаевой В.К., Гришмановский В.И. Тритий. – М.: Энергоатомиздат, 1985.- 247 с.
  8. Бродский А.И. Химия изотопов.- М.:изд-во АН СССР, 1957. – 602 с.
  9. Рабинович И.Б. Влияние изотопии на физико-химические свойства жидкостей.- М.:Наука, 1968.- 308 с.
  10. Н. Forstel The enrichment of 180 in leaf water under natural condition // Radiat. and Environ. Biophys. — 1978. — v.I5,  №  4. — Р. 323 – 34I.
  11. A. Ferhi, R. Lettolle Transpiration and evaporation as the principle factors in oxygen isotope variation of organic matter in land plants. // Physiol. Veget. — 1977. — v.I5, № 2. — p. 363 – 370.
  12. Сыроватко В. А. Тритийсодержащая вода в процессах водообмена растений: Дис. … канд. биолог. наук : 03.00.12 / Владимир Алексеевич Сыроватко. – К. 1984.- 149 с.