УДК 553.49:550.42 • Випуск 2 (30) / 2019 • 106-118 сторінки
Ю.О. Фомін, Ю.М, Деміхов, В.Г. Верховцев, Т.В. Дудар
Фомін Ю.О., канд. геол.-мін. н., пров. наук. співр. ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», yaf1941@gmail.com
Деміхов Ю.М., канд. геол.-мін. н., зав. лаб. ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», y_demikhov@ukr.net
Верховцев В.Г., докт. геол. н., зав. відділом ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Verkhovtsev@ukr.net.
Дудар Т.В., канд. геол.-мін. н., доцент, ст. наук. співр. ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», tamadudar@ukr.net
Анотація
У статті розглянуто форми знаходження елементів-супутників урану, якими можуть бути як особисті концентратори, так і звичайні породоутворюючі мінерали. До перших відносяться самородні метали – золото, вісмут, свинець; сульфіди Сu, Zn, Pb, Nі, Со; монацит (Th), циркон (Zr, Th). Прикладами другої групи мінералів є польові шпати з рубідієм, стронцієм, свинцем; егірин, рібекит, сфен з ванадієм. Елементи-супутники розглянуто за такою системою: радіоактивні, сидерофільні, халькофільні, рідкісні та рідкісноземельні елементи, а також елементи-мінералізатори в межах досліджених альбітитових родовищ урану. Серед форм знаходження урану у системах альбітитових родовищ виділено чотири. Це (1) власне уранові мінерали; (2) високо радіоактивні акцесорні мінерали; (3) уран, розсіяний в породо- і рудоутворюючих мінералах; (4) уран мобілізований (сорбований) вторинними мінералами. Найбільш висока рухливість металів фіксується в області підземних і поверхневих вод, а також у ґрунтах та верхніх частинах кори вивітрювання. Із радіоактивних металів найбільша рухливість притаманна урану (найбільш широкі вторинні ореоли), радій концентрується ближче до первинних уранових руд, відносно стабільним є торій, пов’язаний з монацитом. З урахуванням геолого-геохімічних характеристик альбітитових родовищ, а також ландшафтно-геохімічних особливостей Інгульського мегаблоку (взаємоперехід лісостепової і степової зон), регіон здається дуже перспективним для формування молодих поверхневих концентрацій урану і елементів-супутників (Ni, Co, Zn, V, Cu, Mo, Pb). Всі описані складові рудної маси родовищ альбітитової формації, крім безпосередньо уранових мінералів, є відходами промислової розробки, які були (і будуть) складовані. По суті це подрібнений мінеральний концентрат, збагачений ураном та описаними домішками і поміщений в умови гіпергенних процесів, сприятливих для окислювання та розкладання. Прогнозованим є виніс металів (у більшості випадків отруйних) атмосферними водами в сучасну гідромережу, подальшу їх міграцію у систему підземних вод, поступове проникнення у ґрунти і біологічні об’єкти.
Ключові слова: елементи-супутники урану, урановорудні альбітити, альбітитова формація, форми знаходження урану, рухливість металів.
Стаття
Література
- Фомін Ю.О., Деміхов Ю.М., Верховцев В.Г. та ін. Елементи-супутники уранового зруденіння альбітитової формації Українського щита та їх вплив на навколишнє середовище. Екологічна безпека та технології захисту довкілля. 2019. № 1.
- Генетические типы и закономерности размещения урановых месторождений Украины. Отв. редакторы Я.Н. Белевцев, В.Б. Коваль. Киев: Наук. думка,1995. 396 с.
- Закономерности образования и размещения урановых месторождений Украины. Отв. редактор Я.Н. Белевцев. Киев: 1968. 763 с.
- Фомин Ю.А., Демихов Ю.Н., Сущук Е. Г. Система урановорудных альбититов как потенциальный источник поверхностных месторождений урана и/или техногенной опасности. Геохімія та екологія. Київ. 2010. Вип. 18, с. 31- 49.
- Минеева И.Г. Минералого-геохимические аспекты формирования ураноносных альбититов докембрия. Сов. геология. 986. № 3, с. 87-93.
- Фомин Ю.А. Торий в урановорудных альбититах Кировоградского мегаблока. Збірник наукових праць ІГНС НАН України. Київ. 2013. Вип. 22, с. 144-160.
- Туровский С.Д., Абакиров Ш.А. К геохимии тория в гидротермальном процессе. Радиоактивные элементы в горных породах. Новосибирск: Наука, 1975, с. 166-171.
- Шнюков Е.Ф., Кулиш Е.А., Орловский Г.Н. и др. Ванадий в породах и рудах Украины. Киев: ОМГОР, 2009. 216 с.
- Фомин Ю.А. Поведение ванадия в процессах формирования и разрушения месторождений урановорудных альбититов Украинского щита. Геохімія та екологія. Збірник наукових праць ІГНС НАН України. Київ, 2012. Вип. 20, с. 59-75.
- Мельниченко Б.Ф., Синицын В.А., Коваль В.Б. Метасоматиты Желтореченского ванадий-скандиевого месторождения. Докл. АН Украины. 1994, № 3, с. 117-122.
- Фомин Ю.А., Кузенко С.В. Кобальт и никель в пирите как индикаторы условий формирования натриево-карбонатных метасоматитов докембрия. Докл. АН УССР. Серия Б. 1988, № 5, с. 23-25.
- Фомин Ю.А., Демихов Ю.Н. Сера в процессе эволюции урановых месторождений альбититовой формации, Кировоградский мегаблок. Пошукова та екологічна геохімія. Київ. 2010, № 1 (10), с. 71-81.
- Фомин Ю.А., Иванов А.С. Торий-редкоземельная минерализация в архейских золото-железистых рудах балки Широкой (Средне Приднепровская гранит-зеленокаменная область). Доп. НАН України. 1995, с. 101-105.
- Мицкевич Б.Ф., Сущик Ю.Я., Самчук А.И. Физико-химические условия формирования экзогенных ореолов и потоков рассеяния бериллия. Киев: Наук. думка, 1984. 176 с.
- Геохимия, минералогия и генетические типы месторождений редких элементов, т. 1. Москва: Наука, 1964. 686 с.
- Усенко И.С., Рокачук Т.А., Крамаренко Н.К. и др. Щелочные полевые шпаты гранитоидов Украинского щита. Киев: Наук. думка, 1980. 196 с.
- Вольфсон Ф.И., Дружинин А.В. Главнейшие типы рудных месторождений. Москва: Недра, 1975. 392 с.