Забулонов Ю.Л., Архипенко О.М., Рижов В.І.

Анотація

У статті наведені дані експериментальних досліджень, проведених для обгрунтування можливості використання нового комплексного параметра золоулавлювання, що включає глибину занурення вихлопної труби в корпус циклону, і створення більш точних методів розрахунку загальної ефективності золоулавлювання в різних по конструктивному виконанню циклонних апаратах.
Для оцінки виду функції пофракційного ступеня очищення циклонних пило-золоуловителей «dh = 50» підтверджена можливість використання запропонованого комплексного параметра золоулавлювання, що включає глибину занурення вихлопної труби в корпус циклону «lвих», коефіцієнт крутки потоку в ядрі течії і величину максимального значення тангенціальної швидкості потоку в кільцевому каналі між корпусом і вихлопною трубою циклону. При використанні численних достовірних результатів експериментальних досліджень, аналітичних та комп’ютерних розрахунків, розроблений більш точний метод розрахунку загальної ефективності золоулавлювання в різних по конструктивному виконанню циклонних апаратах.

Розроблено новий параметр золоулавлювання, що включає глибину занурення вихлопної труби в корпус циклону, коефіцієнт крутки потоку в ядрі течії, максимальну тангенціальну швидкість в кільцевому каналі циклону. Були проведені дослідження, метою яких було встановлення кількісних залежностей впливу величини «lвих» на ефективність золоулавлювання і гідравлічний опір циклону. Аналіз отриманих експериментальних даних показує, що, з одного боку, є значна залежність ефективності очищення пилу від величини «lвих» (особливо для дрібних фракцій пилу – приблизно, до 5 мкм), а, з іншого боку те, що оптимальним розміром для «lвих »можна прийняти значення, приблизно, дорівнює (lвих) опт = 2,5 … 3, оскільки подальше її збільшення не призводить до помітного зростання ефективності золоулавлювання.

 Ключові слова: закручені потоки, циклонні пило-золоулювачі, довжина вихлопної труби, ефективність очищення.

Стаття

---

---

Література

1. Гервасьев А.М. Пылеуловители СИОТ – М., 1954. – 95 с.
2. Разумов И.М. Сычова А.М. Циклонные сепараторы, конструкции и методы их расчета. – М., 1961. – 71 с.
3. Сабуров Э.Н., Карпов С.В., Осташев С.И. Теплообмен и аэродинамика закрученного потока в циклонных
   устройствах: Под ред. Э.Н. Сабурова. – Л. Изд-во ленингр. университета, 1989. – 276 с.
4. Приемов С.И. Новый метод расчета эффективности пыле- и золоулавливания и гидравлического
   сопротивления циклонных аппаратов // Экотехнология и ресурсосбережение – 2000. – № 3. – С. 76 – 78.
5. Коузов П.А. Сравнительная оценка эффективности циклонов различных типов // Научн. работы институтов
   охраны труда ВЦСПС – М.: Профиздат, 1969. – вып. 60. – С. 3 – 13.
6. Вальдберг А.Ю., Кирсанова Н.С. Практическая реализация вероятностно-энергетического метода расчета
   центробежных пылеуловителей // Хим. и нефт. машиностроение – 1994. – № 9. – С. 26 – 28.
7. Приемов С.И. К расчету эффективности золоулавливания и гидравлического сопротивления циклонных аппаратов // Промышленная теплотехника. − 2004. − Т. 26. – № 4. − С. 47 − 52.
8. Самсонов В.Т. Универсальный циклон МИОТ // Водоснабжение и санитарная техника – 1992. – № 4. – С. 17 – 19.
9. Приемов С.И. Сравнительный анализ методов интенсификации улавливания золы в циклонных аппаратах // Экотехнологии и ресурсосбережение – 2001. – № 2. – С. 73 – 76.
10. Дубинская Ф.Е., Пантюхов Н.А., Вальдберг А.Ю. и др. Очистка газов чугунолитейных вагранок // Промышленная энергетика. – 1982. – № 10 – С. 45 – 46
11. Stairmand C.I. The design and performance of modern Gas-cleaning equipment // I. of the institute of fuel – 1956. – p. 58 – 81.
12. SolidWorks 2007/2008. Компьютерное моделирование в инженерной практике, bhv, Санкт-Петербург. – 2000. − 1038 с.
13. Прокофичев Н.Н. Стендовые испытания различных конструктивных элементов малогабаритного циклона ЦП–2. // Труды ЦКТИ. – 1973. – № 124. − С. 99 – 104.