УДК 504.064.4:622.34 • Випуск 3 (31) / 2020 • 33-40 сторінки
Пігулевський П.Г.,Подрезенко І.М, Анісімова Л.Б., Тяпкін О.К.
Пігулевський П.Г., д.геол.н., Інститут геофізики НАН України, https://orcid.org/0000-0001-6163-4486, Pigylevskiy@nas.gov.ua.
Подрезенко І.М., к. геол.-мін. н., Інститут проблем природокористування та екології НАН України.
Анісімова Л.Б. к. біол..н, Інститут проблем природокористування та екології НАН України
Тяпкін О.К., д.геол.н., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація
В умовах значного зменшення кількості стічних вод, пов’язаного з падінням промислового виробництва в Україні в останні десятиліття, зменшилася мінералізація поверхневих вод р. Дніпро та інших річок його басейну, що в цілому сприяє їх оздоровленню. У той же час гірничодобувна діяльність (в т.ч. залізорудні підприємства) продовжують бути одними з найбільших забруднювачів довкілля. У породах залізорудних родовищ зустрічаються Gа, Gе, Ве, Ѕn, V, Мn, Са, Сu, Ті, Сr, Νі, РЬ, Мq, Ва, Zn, Zr, Au та інші хімічні елементи. Гірничодобувні підприємства часто межують із сільськогосподарськими угіддями, де в результаті внесення добрив і обробки рослин пестицидами в ґрунт потрапляють хімічні елементи різного ступеня небезпеки. Практично повне насичення конкретними елементами ґрунтів призводить до того, що отримана з добривами нова порція цих елементів може безперешкодно мігрувати в підземні водоносні горизонти (в основному в перший безнапірний водоносний горизонт) і в результаті змиву з водозбірної площі, в кінцевому рахунку, потрапляти в поверхневі водотоки і забруднювати їх. На прикладі Кривбасу показано, що внаслідок спільної дії факторів індустріальної (і, в першу чергу, гірничодобувної) і сільськогосподарської діяльності в цьому регіоні вже давно сформувалися нові стійкі природно-техногенні геосистеми, в яких найбільш уразливими елементами є поверхневі та підземні води і зона аерації. У сучасних умовах зменшення негативного впливу промислового (в т.ч. гірничого) виробництва все більш актуальним стає питання дослідження негативного впливу на довкілля діяльності агропромислового комплексу та визначення його частки у загальному техногенному навантаженні півдня Кривбасу. До основних забруднювачів ґрунту і підземних вод (а в подальшому – поверхневих вод і донних осадів) даного регіону, разом з відходами гірничодобувного виробництва, можна віднести добрива і пестициди, які надмірно внесені до ґрунту. Питання про забруднення сільськогосподарських угідь, що межують з об’єктами гірничого виробництва, вимагають детального комплексного вивчення, в т.ч. розробки методики розмежування впливу (вкладу) гірничопромислового і аграрного комплексів у забруднення конкретної території.
Ключові слова: гірниче виробництво, гірські породи, ґрунти, забруднювачі довкілля, поверхневі та підземні води, сільське господарство, хімічні добрива.
Стаття
Література
- До питання визначення основних техногенних факторів, які впливають на гідрогео-хімічний стан півдня Кривбасу / [О.К. Тяпкін, І.М. Подрезенко, Н.С. Остапенко та ін.] ЕКОФОРУМ – 2017. С.51-52.
- К вопросу решения задач экологической безопасности, связанных с негативным влиянием химических удобрений на гидросферу / [П.И. Пигулевский, І.Н. Подрезенко, О.К. Тяпкин и др.] Екологічні науки. К.: ДЕА, 2019. № 5(24). Т. 1. С.76-81.
- Подрезенко І.М Особливості оцінки небезпечного впливу гірничого та агропромислового виробництв на території в районі Кривого Рогу. Матеріали IV Міжнарод. наук.-практ. конференції. К.: Державна комісія України по запасах корисних копалин, 2017. Т.2. С.226-232.
- Никаноров А.М. Гидрохимия / А.М. Никаноров. Л.: Гидрометеоиздат, 1989. 351с.
- Романенко В.Д. Основы гидроэкологии / В.Д. Романенко. К: Генеза, 2004. 664с.
- Международный регистр потенциально токсичных химических веществ. Женева: ЮНЕП, 1992. – 32с.
- Губіна В.Г. Залізовмісні відходи України: стан та перспективи використання. К.: Логос, 2010. 127с.
- Гідроекосистема Криворізького басейну – стан і напрямки поліпшення / [І.Д. Багрій, П.Ф. Гожик, Е.В. Самоткал та ін.]. К.: Фенікс, 2005. 216с.