4 (32) 6. МАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ СЛАБОМАГНІТНИХ МІНЕРАЛІВ ЗАЛІЗИСТИХ КВАРЦИТІВ КРИВБАСУ

УДК 622.7:621.7 • Випуск 4 (32) / 2020  • 58-64 сторінки

Губіна В.Г., Курочкін Г.М., Губін Г.Г., Короленко М.К.

Губіна В.Г., канд. геол. – мін. н., ст. н. сп., пр. н. сп. ДУ «ІГНС НАН України», ORCID: 0000-0001-7486-5451, gvg131619@gmail.com

Курочкін Г.М., ст. викладач, Криворізький Національний університет

Губін Г.Г., к.т.н., доцент, Криворізький Національний університет, gennadiy.gubin@gmail.com

Короленко М.К., голова правління-генеральний директор ЗАТ «ЗЖРК»

Анотація

З метою зменшення втрат металу після подрібнення в процесі збагачення проведено вивчення магнітних властивостей мінералів і визначено здатність до флокуляції мономінеральних фракцій слабомагнітних породоутворюючих мінералів окислених кварцитів Кривбасу. Досліджено мономінеральні фракції гематиту, мартиту, гетиту, сидериту і кварцу, які не є абсолютно чистими, а містять включення інших мінералів, включаючи тонковкраплений магнетит, який не розкривається навіть у класі -5 мкм. Так, кварц може містити від 0,03 до 0,7% магнетиту. Залишкова намагніченість і коерцитивна сила тонких частинок кварцу розміром 5 мкм у два рази більші за ті ж показники у частинок гетиту. Це є однією з причин засмічення магнітних продуктів. Проведені експериментальні дослідження підтвердили наявність процесу флокулоутворення в процесі збагачення. У продуктах із підвищеною масовою часткою магнетиту в полях напруженістю до 800 кА / м утворюються флокули з частинок магнетиту. Тяжіння слабомагнітних частинок до них незначне. При збільшенні індукції поля флокули притягуються між собою, на них поступово налипають частинки слабомагнітних мінералів, особливо при напруженості понад 400 кА/, а при 800 кА/м це вже більш об’ємні агрегати-флокули, побудовані паралельними ланцюжками в напрямку поля. Зі зменшенням розмірів частинок гематиту, мартиту і гетиту тяжіння у флокули відбувається при менших відстанях між ними. Спільне намагнічування великих і дрібних частинок полегшує флокулоутворення, особливо в полі 800 кА/м. Результати досліджень пояснюють порівняно низькі показники магнітного збагачення окислених кварцитів, а дані з флокуляції слабомагнітних мінеральних часток допомагають поліпшити показники збагачення.

 Ключові слова: окислені кварцити, намагніченість, магнітна сила, коерцитивна сила, флокулоутворення.

Стаття

Література

  1. Николенко Е.М. О стратегии развития геолого-разведочных работ в Криворожском железорудном бассейне // Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2013. ‑ №7. – С.115-117.
  2. Грицай Ю.Л., Герасимова З.Ф., Богданова И.П. Исследование изменения магнитных свойств минералов окисленных железных руд после намагничивания. Обогащение руд черных металлов. М. «Недра». – 1976. – С. 73-81.
  3. Применение высокоинтенсивных магнитных сепараторов для доизвлечения слабомагнитных окислов железа из хвостов обогащения// Экспресс-информация УНИИТЭН ЧМ. Серия Обогащение руд. Вып.11 – М., 1982. – С.1-5.
  4. Селективная флокуляция шламов окисленных железистых кварцитов Михайловского месторождения с применением активной кремнекислоты/Л.А.Барский, Э.А.Шрадер, С.А. Степанов и др.// Комплексное освоение месторождение бассейна КМА. Сб. науч. Тр. Ин-та проблем компл. освоения недр АН СССР. – М., 1990. – С.129-138.
  5. Бартник Е.А., Висмут Г.Д. Обогащение мартитизированной железной руды с применением высокоинтенсивных сепараторов Джонс, работающих в мокром режиме.// Erzmetall, 1985. – №5. – C.243-249.
  6. Ширяев А.А., Величко Ю.В., Ботвинников В.В. Особенности технологии подготовки и обогащения окисленных железистых кварцитов со стадиальным выделением концентрата / Металлургическая и горнорудная промышленность, 2005. ‑ №4. ‑ С. 86-88.
  7. Соколова В.П., Зима С.Н., Воробьёв Н.К. Исследование раскрытия минеральных фаз окисленных железных руд в связи с выбором рациональной технологии обогащения / Сб. тр. КТУ. Разработка рудных месторождений, №83. ‑ 2003. – С.105-109.
  8. Соколова В.П., Габура А.В. К вопросу обогащения окисленных железных руд Ингулецкого месторождения / Сб. тр. КТУ. Разработка рудных месторождений. ‑ 2003. ‑ №84. – С.153-158.
  9. Минералогия Криворожского бассейна. Под ред. Е.К. Лазаренко. – К.: Наукова думка. – 1977. – 541с.