УДК [550.8.05:553.493.53](477. 41-37) • Випуск 8 (36) / 2022 • 33-42 сторінки
Крошко Ю.В., Ковальчук М.С.
Крошко Ю.В., кандидат геологічних наук, Інститут геологічних наук НАН України, ORCID: 0000-0002-7601-7760, ykrosh.79@ukr.net
Ковальчук М.С., доктор геологічних наук, професор, Інститут геологічних наук НАН України, ORCID: 0000-0001-9265-9707, kms1964@ukr.net
Анотація
Наведено короткі відомості щодо геологічної будови Медвинської і Строківської ділянок, у межах яких, у відкладах новопетрівської світи полтавської серії неогену, локалізовані розсипи цирконій-титанових мінералів. У підвищеній кількості у розсипах містяться ільменіт, циркон, лейкоксен, дистен, рутил, анатаз, які рівномірно розсіяні по усій породі або групу- ються у збагачені ними прошарки. Розсипи утворилися за континентальних фаціальних умов і локалізовані у пісках середньої підсвіти новопетрівської світи. На підставі координат і опису свердловин досліджено рельєф підошви і поверхні пісків, що містять рудні мінерали, а також зміну товщини рудних пісків за латераллю. Встановлено, що в межах Медвинської і Строківської ділянок існує пряма кореляція між рельєфом підошви і покрівлі пісків новопетрівської світи. У межах Медвинської ділянки кореляційний зв’язок між товщиною пісків та рельєфом їхньої підошви і покрівлі відсутній. У межах Строкіської ділянки встановлено обернений кореляційний зв’язок між цими показниками. Координати та результати опро- бування свердловин стали основою для дослідження поширення середніх вмістів рутилу, ільменіту і циркону за латераллю. З’ясовано, що для обидвох ділянок чітко виражена пряма кореляція між середніми вмістами цих мінералів існує лише частко- во, в межах локальних, невеликих об’єктів. У межах Медвинської ділянки найкраще корелюються ільменіт і циркон, натомість у межах Строківської ділянки – рутил і циркон. Аналіз розподілу вмістів ільменіту, циркону, лейкоксену, дистену та рутилу з анатазом у вертикальному перетині свердловин показав, що у більшості випадків існує прямий кореляційний зв’язок між усіма дослідженими рудними мінералами. Подекуди загальний кореляційний зв’язок порушується одним з мінералів, рідше – декількома. Здебільшого рудні мінерали утворюють один чітко виражений гіпсометричний рівень збагачення, іноді два і, рідкісно, три.
Ключові слова: Новопетрівська світа, міоцен, розсипи, циркон, ільменіт, Медвинська і Строківська ділянки.
Стаття
Література
- Ковальчук М.С. Геолого-генетичні моделі осадових формаційних одиниць фанерозою України – основа експертної оцінки родовищ корисних копалин та інформаційного супро- воду видобувних робіт. Соціум і науки про Землю: Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. (21-23 верес. 2017, Запоріжжя). Запо- ріжжя, С. 32–33.
- Ковальчук М.С. Геолого-генетичні моделі рудонос- них кір вивітрювання та продуктів їх розмиву і перевідкла- дення. Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні: Збірник тез наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка (14-16 травня 2019 року м. Київ). У 2-х томах. Київ : НАН України, Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка. 2019. Т. 2. С. 53–54.
- Металічні і неметалічні корисні копалини Укра- їни. Том. Металічні корисні копалини. / Д. Гурський та ін.; ред. : М. Щербак, С. Гошовський. Київ-Львів : Центр Європи, 2006. 740 с.
- Металиди В.С., Гурский Д.С. Титан Украины. Мінеральні ресурси України. 2009. № 3. С. 11–17.
- Панов Б., Білоусова О., Гріффін В. Нові дані про ізо- топний склад і геологію титан-цирконієвих розсипних родо- вищ Українського щита на прикладі Самотканського родовища. Мінералогічний збірник. № 56. Вип. 1-2. С. 38–47.
- Рудько Г.І., Бала Г.Р. Критична мінеральна сировина та її перспективи в Україні. Мінеральні ресурси України. 2021. № 2. 3–14. URL: https://doi.org/10.31996/mru.2021.2.3-14.
- Хрущев Д.П., Ковальчук М.С., Ремезова Е.А. та ін. Структурно-литологическое моделирование осадочных форма- ций. Киев : «Интерсервис», 352 с.