УДК 553. 495 (504.55.054:622) • Випуск 28 / 2019 • 22-32 сторінки
Верховцев В.Г., Семенюк М.П., Вайло О.В., Ганевич А.Є., Студзінська А.О.
Верховцев В.Г. докт. геол. н., зав. від. ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», verkhovtsev@ukr.net
Семенюк М.П. к.геол.-мін.н., пров.н.с. ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», semenuk205@gmail.com
Вайло О.В. к. геол.-мін. н., ст.н.с. ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», alexv54@ukr.net
Ганевич А.Є. н.с. ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» , ganevich19@gmail.com
Студзінська А.О. м.н.с. ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», anna.studz88@ukr.net
Анотація
За результатами започаткованого нами у 2009 році моніторингу забруднення водних об’єктів при розробці уранових родовищ Новокостянтинівського рудного поля встановлено природні та суто техногенні фактори забруднення ураном. До його складу входять власне Новокостянтинівське родовище натрій-уранової формації та аналогічні за генезисом й часом формування Лісове, Літнє, Докучаєвське родовища й декілька рудопроявів, які за результатами подальших розвідувальних робіт можуть бути переведені у ранг родовищ. При вивченні вмісту урану у поверхневих (ставки, струмки) та колодязних водах Новокостянтинівського урановорудного поля та прилеглих територій встановлені аномалії з підвищеним відносно фонового вмістом цього елементу. Отримані дані свідчать про безпосередній вплив видобутку уранової руди гірничо-видобувним підприємством «Новокостянтинівська шахта» на це явище стосовно поверхневих вод. Аномалії з підвищеним вмістом урану у колодязних водах інтерпретуються як такі, що зумовлені його вилуговуванням на родовищах та рудопроявах тріщинними водами. Перспективна промислова експлуатація сусідніх родовищ (Лісового, Літнього та Докучаєвського) з використанням магістрального штреку та підняттям гірничої маси на поверхню технологічного майданчика гірничо-видобувним підприємством «Новокостянтинівська шахта» суттєво збільшить надходження урану у поверхневі води та перший від поверхні горизонт підземних вод інфільтраційним шляхом. Моніторинг забруднення ураном поверхневих і підземних вод на зазначеній території дозволить виробити рекомендації щодо прийняття низки превентивних заходів для мінімізації впливу цього техногенного явища і забезпечення допустимого радіаційного навантаження на мешканців населених пунктів, які використовують ці води у технічній, господарчій та рекреаційній діяльності.
Ключові слова: вміст урану, поверхневі та колодязні води, проба води, шахтні води, вододіл, річковий басейн, напрям стоку, аномалія, інфільтрація, урановорудне поле, радіаційне навантаження.
Стаття
Література
- Корнілович Б.Ю., Павленко В.М., Кошек Ю.Й., Вайерман М.І. Еколого-хімічні проблеми уранової промисловості та шляхи їх вирішення // «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення»: Мат-ли VI Міжнар. науково-практич. конф. – Харків, 2010. –Том 1.– С. 171-176.
- Витько В.М., Гончарова Л.И., Карташов В.В., Коваленко Г.Д. Радиационный фон дорог в Кировоградской области // «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення»: Мат-ли VI Міжнар. науково-практич. конф. – Харків, 2010. – Том 1. – С. 106-111.
- Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Радіоактивність природних вод: монографія / Київ: Вища школа,1993. – 174 с.