8 (36) 1. ГЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ В АТОМНІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ

УДК 621.313.320 • Випуск 8 (36) / 2022  • 5-13 сторінки

Долін В.В., Забулонов Ю.Л., Копиленко О.Л., Шраменко І.Ф.

Долін В.В., доктор геологічних наук, професор, факультет цивільного та промислового будівництва Пізанського Університету (Італія)
Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», ORCID: 0000-0001-6174-2962, vdolin@ukr.net

Забулонов Ю.Л., доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Державна установа «Інститут геохімії навколишнього
середовища НАН України», ORCID: 0000-0002-4517-9927, Zabulonov@nas.gov.ua

Копиленко О.Л., доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, Народний депутат України, ORCID: 0000-0003-2644-151X,
Kopylenko@nas.gov.ua

Шраменко І.Ф., кандидат геолого-мінералогічних наук, Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України»,
ORCID: 0000-0001-7746-2332, shramenko_ivan@ukr.net

Анотація

Стаття   присвячена   аналітичному   дослідженню   та   параметризації   динаміки   світового   ядерно-енергетично- го комплексу від першої самопідтримуваної ланцюгової реакції до наших днів. Бурхливий розвиток ядерної енергетики у 1970–1980-х роках істотно сповільнився на початку третього тисячоліття. Динаміка нарощування експлуатаційних потужностей являє собою лінійну розгортку завершеного витка спіралі розвитку. Майже 90 % електроенергії в атомній енергетиці в 1970–2021 роках було вироблено легководними реакторами типу PWR і BWR. Очікується, що до 2077 року їхній технологічний ресурс буде вичерпано на 99 %. При збереженні нинішніх темпів розвитку частка електроенергії, виробленої на АЕС у світі, до того часу зменшиться до 1,5 %. Атомні потужності в Європі та Америці скорочуються, натомість роз- виваються в Азії, зокрема в Китаї, де розташовано майже 70 % АЕС, що будуються. Темпи падіння видобутку урану вказу- ють на те, що до 2040 року буде задоволено не більше половини світових потреб у ядерному паливі. Безпека та захищеність ядерно-енергетичного комплексу істотно знижуються із зростанням потужності реакторів, розбіжність між розрахунко- вими та спостережуваними ймовірностями важкої радіаційної аварії досягає двох порядків величини. Унаслідок сучасного прояву великодержавного ядерного тероризму глобальна система ядерної та фізичної ядерної безпеки потребує докорінної перебудови. Подальший розвиток ядерної енергетики вимагає «технологічного стрибка». Наразі не існує технології, доступної для широкого впровадження, яка могла б збільшити потужність ядерних реакторів на порядок, без шкоди для ядерної безпеки, особливо враховуючи, що термоядерний реактор навряд чи буде широко впроваджено в найближчі кілька десятиліть. Технологічним мостом між існуючими і майбутніми розробками можуть стати малі модульні реактори, які в короткостроковій перспективі здатні пом’якшити дефіцит енергопостачання.

 Ключові слова: атомна енергетика, ядерний реактор, темпи розвитку, вичерпання технологічних можливостей, сировинна база, ядерна та радіаційна безпека, термоядерний синтез, малі модульні реактори.

Стаття

Література

  1. Ферми Э.     Ядерные     процессы     при     больших энергиях. Успехи физических наук. Т. 46, № 1. С. 71–95.
  2. Zinn E. (1955). Fermi and Atomic Energy. Review of Modern Physics 27: 263–268. doi:10.1103/RevModPhys.27.263.
  3. Энергетика: история, настоящее и будущее. Т. 3. Раз- витие тепловой и ядерной энергетики / под ред. И.Н. Карпа, И.Я. Сигала, Е.П. Домбровской. Киев, 528 с.
  4. Кошарна O.П. Аварія на АЕС «Фукусіма-1» та її вплив на перспективи розвитку ядерної енергетики в Україні та світ. Вісник експортного контролю. № 2. С. 4–6.
  5. Glossary of Terms in PRIS Reports. URL: https://pris.iaea. org/PRIS/Glossary.aspx.
  6. World Nuclear URL: https://world-nuclear.org/.
  7. IAEA Power Reactor Information URL: https://pris.iaea.org/.
  8. Долін В.В., Пушкарьов О.В., Шраменко І.Ф. та ін. Тритій у біосфері.-Київ: Наукова думка, – 224 с.
  9. Азаренков Н.А., Булавин Л.А., Залюбовский И.И. Ядерная энергетика : учебное пособие. Харьков : ХНУ имени В.Н. Каразина, 535 с.
  10. ITER: L’ÉNERGIE DE FUSION. URL: https://www.iter. org/fr/accueil.
  11. Nuclear fusion. Postnote. January 2003. No 192. URL: http://www.parliament.uk/post/pn192.pdf.
  12. Крылова В.П., Куличенко В.В. Обращение с отходами от переработки облученного ядерного горючего. Атомная техника за рубежом. № 2. С. 37.
  13. Uranium 2020: Resources, Production and Demand. NEA (No 7551), IAEA, 484 p.
  14. HSE Health and Safety Executive, Nuclear Directorate, Generic Design Assessment – New Civil Reactors Build, Step 3, PSA of the EDF and Areva UK EPR division 6, Assessment report n° AR 09/027-P,
  15. Lévêque François. The risk of a major nuclear accident: calculation and perception of 2013. ffhal-00795152v2f. 39 p.
  16. Benjamin K. Sovacool (2011). Contesting the Future of Nuclear Power: A Critical Global Assessment of Atomic Energy, World Scientific, 296
  17. IAEA Incident and Trafficking Database (ITDB). URL: https://www.iaea.org/resources/databases/itdb.
  18. Dolin , Kopylenko O., Zabulonov Yu. GLOBAL NUCLEAR THREATS CAUSED BY RUSSIA’S INVASION OF UKRAINE. Geochemistry of Technogenesis. 2022. No 7. P. 7–17.
  19. Status and Trends in Spent Fuel and Radioactive Waste IAEA Nuclear Energy Series No. NW-T-1.14 (Rev. 1). Vienna: IAEA, 2022. 102 p.
  20. Democracy Index The China challenge. The Economist Intelligence Unit Limited, 2022. 85 p.
  21. Energy, Electricity and Nuclear Power Estimates for the Period up to 2050: 2021 Vienna : IAEA, 2021. 148 p.