1 (29) 4. ТЕХНОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ ВНАСЛІДОК ФУНКЦІОНУВАННЯ І ЗАКРИТТЯ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЙОГО ЗАПОБІГАННЮ (МІНІМІЗАЦІЇ)

УДК 622.25: 502.36/55 • Випуск 1 (29) / 2019  • 32-40 сторінки

Буглак О.В.

Буглак О.В., м.н.с., Державна екологічна академія піcлядипломної освіти та управління, Київ, aleksandra.verkhovtseva@gmail.com

Анотація

Видобуток вугілля призводить до змін оточуючого ландшафту за рахунок нагромадження гірничих мас. Шахтні породи в териконах схильні до самозагоряння, що призводить до хімічного забруднення атмосфери продуктами горіння. Розглянуто види порушень навколишнього середовища, їх причини (зокрема, викиди отруйних речовин промисловими підприємствами регіону, викиди парникових газів та твердих часточок (сажа) із димарів, випаровування летких отруйних речовин із відстійників, пилове забруднення – здування отруйних речовин із золо-, шлако- і шламовідвалів, териконів, забруднення атмосферного повітря викидами від стаціонарних та пересувних джерел – золою від теплоелектростанцій, формальдегідами, діоксидом азоту та ін., транскордонне перенесення забруднювальних речовин повітрям у прикордонних областях, тощо) та наслідки, що зумовлюють забруднення атмосферного повітря. Встановлено основні проблеми охорони атмосферного повітря, до яких належать виявлення фактичних викидів шкідливих речовин в атмосферу за технологічними циклами об’єктами шахтного комплексу і вугільними підприємствами у цілому, проведення їх кількісної і якісної оцінки. Проаналізовано та графічно проілюстровано дані щодо забруднення атмосферного повітря вугільними підприємствами України за 2018 рік.У якості природоохоронних заходів щодо атмосферного повітря пропонується та передбачається: проведення робіт із гасіння породних відвалів, що горять; застосування екологічно чистих і безпечних технологій формування нових породних відвалів; виконання профілактичних робіт із запобігання самозаймання відвалів; оснащення організованих джерел викидів новими газоочисними установками, аспіраційними системами, золоуловлювачами, електрофільтрами; реконструкція котлоагрегатів котелень тощо.

 Ключові слова: вугільна шахта, довкілля, техногенне забруднення, атмосферне повітря, еколого-технічні показники, природоохоронні заходи, база даних.

Стаття

Література

  1. Улицький О.А., Єрмаков В.М., Бондар О.І. Звіт про НДР «Моніторинг виконання природоохоронних робіт та екологічного стану природного довкілля діючих та ліквідованих вугільних підприємств, розроблення пропозицій щодо його поліпшення» Э1341601000 (проміжний етап), Київ, 2018. – 51 с.
  2. Кузін Ю.С. Охорона навколишнього природного середовища на підприємствах вугільної галузі. Щорічні показники природоохоронних робіт. / Ю.С. Кузін: фонди УкрНДІпроект, Київ, 2010. – 28 с.
  3. Г.І. Рудько Екологічна безпека вугільних родовищ України /Г.І. Рудько, О.І. Бондар, Є.О. Яковлєв, О.А. Машков, С.А. Плахотній, В.М. Єрмаков: монографія. – Київ – Чернівці: Букрек, 2016. – 608 с.
  4. Моніторинг довкілля: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / [Боголюбов В.М., Клименко М.О., Мокін В.Б., Сафранов Т.А. та ін.] – 2-е вид., перероб. і доп. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 232 с.
  5. Улицкий О.А. Экологическая безопасность угольных предприятий: индикаторы жизнеспособности системы / О.А. Улицкий, М.В. Кротинова // Международный научный журнал «Наука и мир». – 2014. – № 9 (13). – С. 179-183.
  6. Розвиток державної системи моніторингу довкілля в Донецькій області: збірка доповідей науково-практичної конференції. – Державне підприємство «Східноукраїнський екологічний інститут». – Слов’янськ, 2015.
  7. Лисиченко Г.В., Забулонов Ю.Л., Хміль Г.А. Природний техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління // монографія: Вид-во «ЗАТ фірма «Вітол». – Київ, 2008. – 544 с.
  8. Денісов Н., Аверін Д., Єрмаков В. Оцінка екологічної шкоди та пріоритети відновлення довкілля на сході України / Н. Денісов, Д. Аверін, А. Ющук, О. Улицький, П. Бистров, С. Зібцев, С. Чумаченко, Ю. Набиванець // Організація з безпеки та співробітництва в Європі. – Київ, 2017. – 88 с.
  9. Лисиченко Г.В., Хміль Г.А., Барбашев С.В. Методологія оцінювання екологічних ризиків. – Одеса: Астропринт, 2011. – 368 с.
  10. Лисиченко Г.В., Хміль Г.А., Барбашев С.В. Забулонов Ю.Л., Тищенко Ю.Є. Екологічний ризик: методологія оцінювання та управління. Навч. посібник. – К.: Наук.думка, 2014. – 328 с.
  11. Верховцев В.Г. Прикладные (поисковые и инженерно-геологические) аспекты изучения платформенных геоструктур Украины // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2005. – № 3. – С. 80-92.
  12. Верховцев В.Г. Новейшие платформенные геоструктуры Украины и динамика их развития / Дис… д-ра геол. наук. – Киев, 2007. – 423 с.
  13. Україна в цифрах: статистичний збірник. – К.: Державна служба статистики України, 2014. – 239 с.
  14. Положення про Державну систему моніторингу довкілля. Постанова КМУ від 30.03.1998 р. № 391.
  15. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» Відомості Верховної Ради, 1991, № 41.
  16. Муніципальна екологічна інформаційно-аналітична система м. Києва – Електронний ресурс] – https://www.arcgis.com/home/item.html?id = f0a36dff5621422594194894e2fc260b
  17. Система «ОМОС» – [Електронний ресурс] – http://www.ecobank.org.ua/Pages/omos.aspx
  18. Нова Енергетична стратегія України до 2035 року: «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» схвалена Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 18 серпня 2017 р. № 605-р.