28.4 ПІДЗЕМНЕ ВИЛУГОВУВАННЯ УРАНУ: ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ

УДК 553/495: 553.061.6 (477) • Випуск 28 / 2019  • 47-56 сторінки

Сущук К.Г., Верховцев В.Г.

Сущук К.Г., канд. геол.-мін. н., пров. н. с. ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», mamas@i.ua.

Верховцев В.Г., докт. геол. н., зав. відділу ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Verkhovtsev@ukr.net

Анотація

Підземне свердловинне вилуговування застосовується для видобутку урану з осадочних порід. Такий спосіб видобутку має вагомі переваги у порівнянні з іншими засобами як завдяки меншій вартості робіт, так і завдяки меншому забрудненню навколишнього середовища. Рекультивація землі при цьому засобі мінімальна, оскільки витягання обсадних труб і цементування стовбура свердловин проводиться до рівня глибини оранки, а також немає скидання твердих і рідких відходів, газів, аерозолів у повітря. Немає необхідності у будівництві та експлуатації хвостосховищ. Можливе збереження у непорушеному стані денної поверхні: після відпрацювання родовища або окремої його частини земельні угіддя можуть бути використані у сільському господарстві без будь-яких обмежень.
Але відбувається забруднення підземних вод, яке може супроводжуватись забрудненням річок внаслідок просування ореолів забруднення в області розвантаження підземних вод в річкових долинах. Видобуток урану відбувається шляхом закачування в свердловини технологічного розчину, який містить у собі сірчану та азотну кислоти, аміачну селітру, аміачну воду, інші реактиви. Після вилуговування урану у водоносних горизонтах відбуваються активні хімічні процеси як техногенного, так і геологічного характеру завдяки накопиченню в продуктивних горизонтах залишкових розчинів, які взаємодіють із підземними водами як тріщинними з кристалічного фундаменту, так і поровими з продуктивного піщаного водоносного горизонту міоцену через гідрогеологічні «вікна» в бортах палеодолин. Ці підземні води витискають залишкові розчини з порового простору порід, змушуючи просуватися їх в напрямку області розвантаження.
Першочерговим завданням забезпечення радіаційно-екологічної безпеки водних ресурсів районів видобутку урану методом підземного свердловинного вилуговування є розробка наукових основ вдосконалення існуючих методів безпеки.

 Ключові слова: уран, Український щит, підземне вилуговування, осадовий чохол, екзогенні родовища, охорона довкілля.

Стаття



Література

  1. Перспективи розвитку уранової сировинної бази ядерної енергетики України / за ред. Лисиченка Г.В., Верховцева В.Г. – Київ: НВП «Видавництво «Наукова думка» НАН України», 2014. – 355 с.
  2. Сущук К.Г., Верховцев В.Г. Металогенія урановорудних районів в осадовому чохлі Українського щита // Зб. наук. праць ІГНС НАН України. – К. – 2017. – Вип. 27. – С. 50-74.
  3. Моніторинг природного середовища після добування урану способом підземного вилуговування / В. Шумлянський, М. Макаренко В. Синчук та ін. – Київ: ЛОГОС, 2007. – 212 с.
  4. Макаренко М.М., Шумлянський В.О., Суботін А.Г. Геологічні умови видобування урану способом підземного вилуговування та природне очищення забруднених підземних вод після його закінчення на Девладівському родовищі // Наук. праці Інституту фундаментальних досліджень. – Вип. 9 – Київ: Логос, 2005. – С. 172-181.
  5. Подземное и кучное выщелачивание урана, золота и других металлов. Том 1. Уран. – Москва: Издательский дом «Руда и металлы», 2005. – 408 с.