3 (31) 2. ПОЛЬОВІ ШПАТИ В РУДОНОСНИХ ЛУЖНИХ НАТРІЄВИХ МЕТАСОМАТИТАХ ПАРТИЗАНСЬКОГО РОДОВИЩА (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

УДК 552.33:553.3/.4:553.08 (477.45) • Випуск 3 (31) / 2020  • 16-22 сторінки

Михальченко І.І., Андрєєв О.В., Покалюк В.В.

Михальченко І.І., д-р. геол. наук, ст. н. с., Державна установа  «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України», alcoldan@i.uahttps://orcid.org/0000-0002-0946-1458

Андрєєв О.В., канд. геол. н., провідний інженер Науково-навчальний інститут «Інститут геології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, andreev@univ.kiev.ua, https://orcid.org/0000-0003-0954-7777

Покалюк В.В., д-р. геол. наук., пров. н. с., Державна установа  «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України», pvskan@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-9282-0246

Анотація

У статті наведено результати дослідження мінерального складу рудних альбітитів і хімічного складу польових шпатів Партизанського торій-уранового родовища Партизанського рудного поля Центральноукраїнського уранового рудного району Кіровоградської металогенічної області металогенічної провінції Український щит. За результатами електронно-мікроскопічного дослідження шліфів з перетину зони довколорудних перетворень вихідного граніту встановлено, що головним мінералом зони довколорудних перетворень Партизанського родовища є альбіт. Попередній перегляд прозорих шліфів на поляризаційному мікроскопі виявив наявність польових шпатів у породі, які за особливостями внутрішньої будови схожі на калієвий польовий шпат (ортоклаз і мікроклін) вихідного граніту. Однак у процесі електронно-мікроскопічних досліджень було встановлено, що головним мінералом досліджених шліфів є альбіт. У значній кількості випадків це псевдоморфози альбіту по вихідним кристалам ортоклазу, мікрокліну, олігоклазу зі збереженням внутрішньої структури та морфології вихідних мінералів. За складом темноколірних мінералів класифіковано актиноліт-діопсидові й хлорит-епідотові різновиди цих метасоматитів. Серед акцесорних і рудних мінералів виявлено: магматичні (реліктові) – циркон, апатит, монацит; пневматоліто-гідротермальні – сидеріт, барит, титаніт, торит, гематит, настуран, галеніт; нерозпізнані – кофініт (?), уран-торій-рідкісноземельні мінерали (суміш). Довколорудні пневматоліто-гідротермальні породи родовища класифіковано як апогранітні альбітити – тилова зона колонки лужних натрієвих метасоматитів зон розломів. Цим підтверджено результати польового дослідження Пошуково-зйомочною експедицією № 46 КП «Кіровгеологія» перетину альбітитів Партизанського родовища й правомірність класифікації ансамблю довколорудних перетворень як геологічної формації лужних натрієвих метасоматитів зон глибинних розломів.

 Ключові слова: торій-уранові родовища, альбітити, лужні натрові метасоматити, Український щит, докембрій.

Стаття



Література

  1. Альбит: описание минерала. Available at:  https://natural-museum.ru/mineral/альбит
  2. Генетические типы и закономерности размещения урановых месторождений Украины. Я.Н. Белевцев, В.Б. КовальК.: Наукова думка, 1995. 396 с.
  3. Зарайский Г.П. Зональность и условия образования метасоматических пород. М.: Наука, 1989. 341 с.
  4. Михальченко І.І. Кореляція урану і торію в «рудних» альбітитах Партизанського родовища, Український щит. Мінералогічний журнал. 2016. Т. 38. № 4. С. 54-65.
  5. Омельяненко Б.И. Околорудные гидротермальные изменения пород . М.: Недра, 1978. 214 с.
  6. Синицин В.О. Хімічний склад піроксенів з альбітитів зони Адабаського розлому (Новоукраїнський масив, Український щит). В.О. Синицин, І.І. Михальченко, А.Ю. Шевела. Геолого-мінералогічний вісник Криворізького національного університету. 2014. № 1-2. С. 50-60.