4 (32) 4. ШТУЧНЕ ЗАСОЛЕННЯ ВОДОНОСНОГО ГОРИЗОНТУ У ВІДКЛАДАХ ПОЛТАВСЬКОЇ СЕРІЇ В СЕЛІ ТАРАСІВКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УДК 556.388 /:556.314 • Випуск 4 (32) / 2020  • 40-49 сторінки

Шевченко О.Л., Безродний Д.А.

Шевченко О.Л., д. геол. н., ст. н. сп., професор ННІ «Інститут геології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, shevch62@gmail.com, ORCID: 0000-0002-5791-5354

Безродний Д.А., канд. геол. н., доцент, ННІ «Інститут геології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, e-mail: manific2@ukr.net, ORCID: 0000-0001-7463-7133

Анотація

У статті розглянуто безпрецедентний випадок навмисного штучного забруднення експлуатаційного водоносного горизонту місцевого значення в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області скидами відпрацьованого розсолу. Джерело забруднення питних підземних вод у відкладах новопетрівської світи полтавської серії міоцену встановлено за результатами застосування експрес-методики та логічно-апріорного аналізу. Базуючись на гідрохімічних випробуваннях, аналізі результатів відкачувань води із свердловин та розрахунках швидкості міграції солі доведено, що джерелом забруднення може бути лише підприємство з фасування червоної ікри, на якому, згідно нормативної технології промивання сировини, утворюються значні об’єми стоків розсолу. На початку досліджень розглядалось кілька можливих варіантів підвищення мінералізації води, проте всі ознаки вказують лише на одне джерело. Зокрема: 1) джерело забруднення, тобто вище згадуване підприємство, розміщене вище за потоком підземних вод, – в області їх живлення; 2) надлишковим у воді є лише вміст іонів кальцію, натрію та хлору, загальної жорсткості та мінералізації, що відкидає варіант забруднення горизонту внаслідок поширення від місця колишнього складування агрохімікатів за радянських часів (знаходиться також в області живлення, але далі, на вододільній частині, в 650-700 м від дослідної свердловини); 3) мінералізація води (за рахунок вмісту NaCl) у приватній водозабірній свердловині, що розміщена в 440 м нижче за потоком від джерела забруднення, збільшується при збільшенні дебіту та тривалості відкачування і зменшується після дощів та інфільтрації талих вод, що нагадує інтрузію морських вод до прибережних водозаборів; 4) мінералізація зростає водоносною товщею зверху до низу, відповідно питомої ваги та в’язкості розчину; 5) підвищена мінералізація підземних вод даного водоносного горизонту на даній місцині явище не поодиноке, солоні води виявлено у свердловинах та колодязях лише вниз за потоком від вищеозначеного підприємства, до того ж вони з’являлись послідовно, спочатку в ближньому колодязі (365 м) – приблизно через 5 років, згодом у свердловині (440 м) – через 6 років, що відповідає розрахованій швидкості конвективного перенесення солі в піщаних відкладах за відповідних градієнтів потоку.

 Ключові слова: водоносний горизонт, розсіл, хлорид натрію, міграція, штучне засолення, концентрація, водомісткі породи, мінералізація.

Стаття

Література

  1. Створення комплексу різномасштабних гідрогеологічних моделей Дніпровського артезіанського басейну. Звіт про НДР // наук. кер-к В.М. Шестопалов. – К.: НІЦ РПД НАНУ, 2007.
  2. Камзіст Ж.С., Шевченко О.Л. Гідрогеологія України, К.: Фірма «ІНКОС», 2009. – 614 с.
  3. Робочий проект водозабору підземних вод для нецентралізованого господарсько-питного та технічного водопостачання Гатнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Києво-Святошинського району Київської області. ТОВ «Дніпрбурсервіс», 2016. – 84 с.
  4. Гольдберг В.М., Газда С.И. Гидрогеологические основы охраны подземных вод от загрязнения. – М.: Недра, 1984. – 262 c.
  5. Шевченко О.Л., Корнєєнко С.В., Заверталюк Т.Ю., Корбутяк О.М. Загроза захищеності артезіанських вод Київської області у зв’язку із зростаючим несанкціонованим і неконтрольованим водовідбором. // Водне господарство України, №4, 2011. – С. 16-20.
  6. Робочий проект водозабору з однієї артезіанської свердловини для господарсько-питного водопостачання TOB «Український Сад» в районі с. Юрівка Макарівського району Київської області. ГІП Шевченко О.Л. ТОВ «Дніпрбурсервіс», 2011. – 82 с.
  7. Лукнер Л., Шестаков В.М. Моделирование миграции подземных вод. М.: Недра, 1986. – 208 с.
  8. Мироненко В.А., Мольский Е.В., Румынин В.Г. Изучение загрязнения подземных вод в горнодобывающих районах. – Лен.-д: Недра, 1988. – 279 с.
  9. ГОСТ 31793-2012. Икра лососевая зернистая замороженная. Технические условия
  10. ГОСТ 18173-72 Икра лососевая зернистая баночная. Технические условия (с Изменениями N 1, 2, 3)
  11. ГОСТ 18173-2004. Икра лососевая зернистая баночная. Технические условия (с Изменением N 1)
  12. ГОСТ 7448-2006. Рыба соленая. Технические условия
  13. ГОСТ 7449-96 Рыбы лососевые соленые. Технические условия
  14. https://te.20minut.ua/Groshi/ukrayinsku-ikru-fasuyut-perevazhno-u-selah-na-kiyivschini-10476093.html
  15. Shevchenko, O., Osadchiy, V., Charnyi, D., Onanko, Y., Grebin, V. Influence of global warming on the groundwater resources of the Southern Bug River basin (2019) 18th International Conference «Geoinformatics: Theoretical and Applied Aspects», Geoinformatics 2019, art.no. 15890. Conference Paper CiteScore, Kyiv, Ukraine (13.05.2019).