5 (33) 5. МОХОПОДІБНІ (BRYOBIONTA) ЯК ТЕСТ-ОБ’ЄКТИ БРІОГЕОХІМІЧНОЇ ІНДИ-КАЦІЇ АТМОСФЕРНИХ ВИПАДАНЬ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ТА РАДІОНУКЛІДІВ У НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЄВРОПИ. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД

УДК 550.47:550.424 • Випуск 5 (33) / 2021  • 55-70 сторінки

Орлов О.О.

Орлов О.О. старший наук. співробітник, к.б.н., с.н.с., ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», ORCID: 0000-0003-2923-5324, orlov.botany@gmail.com

Анотація

В огляді представлено аналіз публікацій, присвячених проблемам використання мохоподібних для бріогеохімічної індикації атмосферних випадань важких металів та радіонуклідів. Коротко розглянуто таксономічну структуру Мохоподібних (Bryobionta), наведено три відділи – Anthocerotophyta, Marchantiophyta та Bryophyta. Зроблено висновок, що найбільш придатними видами мохів для біомоніторингу важких металів є представники відділу мохів (Bryophyta), такі, як Hylocomium splendens, Pleurozium schreberi, Hypnum cupressiforme, Scleropodium purum. Наголошено на 25-річному успішному застосуванню мохів у бріогеохімічній індикації атмосферних випадань важких металів у навколишньому середовищі у Європі, показано існування спеціальної системи моніторингу на їх основі у 28 країнах континенту. Для найважливіших видів мохів, які використовуються як тест-об’єкти біомоніторингу, показано значну широту їх географічного поширення, розподіл за субстратами зростання (епігейні, епіфітні та епілітні). Проаналізовано головні біологічні особливості мохів, які дозволяють їх використовувати для цілей біомоніторингу важких металів та радіонуклідів, зокрема, відсутність у мохів коріння, саме тому основну частину поживних речовин (та полютантів) вони отримують напряму з аеральних випадань сухих (пил) та мокрих (дощ, сніг); висока катіоннообмінна здатність їх клітинних оболонок. Коротко наведено найбільш важливі анатомічні та морфологічні характеристики трьох груп мохів (ендогідритні, ектогідритні, міксогідритні), зроблено висновок про кращу придатність ектогідритних видів для бріогеохімічної індикації полютантів. Продемонстровано результати численних біомоніторингових досліджень, проведених із використанням широко поширених у Європі видів мохів у природних та антропогенних біогеоценозах. Коротко наведено критерії до мохів як тест-об’єктів бріогеохімічної індикації. Узагальнено фізіологічні пристосування мохів до стресу, зумовленого надходженням до їхньої фітомаси значних концентрацій важких металів. Наведено вимоги до відбору зразків мохового покриву для цілей бріогеохімічної індикації полютантів. Запропоновано перспективні види мохів у якості тест-об’єктів забруднення навколишнього середовища важкими металами та радіонуклідами для різних природних зон України: зони Полісся – Hylocomium splendens та Pleurozium schreberi, зони Лісостепу – Hypnum cupressiforme, зони Степу – Tortula muralis Hedw. та Bryum argenteum.

 Ключові слова: забруднення, біомоніторинг, бріогеохімічна індикація, мохи, тест-об’єкти, важкі метали, радіонукліди.

Стаття

Література

  1. Краснов В.П., Орлов О.О., Курбет Т.В. Концептуальные положения радиационного мониторинга лесных экосистем. Радиоактивность после ядерных взрывов и аварий: тр. междунар. конф., г. Москва, 5–6 декабря 2005 г. Т. 3. Спб.: Гидрометеоиздат, 2006. С. 103–108.
  2. Орлов А.А., Краснов В.П. Радиационный мониторинг лесных экосистем. Вест. национ. ядерного центра Республики Казахстан. Вып. 3. Радиоэкология. Охрана окружающей среды. Семипалатинск, 2002. С. 45-54.
  3. Собченко В.А. Влияние мохообразных на миграцию 137Cs в лесных биогеоценозах. Проблемы экологии Белорусского Полесья: сб. науч. тр. биолог. ф-та Гомельского гос. ун-та им. Ф.Скорины. Гомель: ГГУ, 2001. С. 264-273.
  4. Собченко В.А., Храмченкова О.М. Зависимость сорбции 137Cs от площади поверхности мхов. Проблемы экологии белорусского полесья: сб. науч. тр. Вып. Гомель: ГГУ, 2002. С. 181-187.
  5. Тютюнник Ю.Г., Блюм О.Б., Шабатура А.В. Атмосферное загрязнение мышьяком и тяжелыми металлами Украинских Карпат и предгорных территорий. География и природные ресурсы. 2005. № 1. С. 138-146.
  6. Тютюнник Ю.Г., Блюм О.Б. 20-летний тренд атмосферного загрязнения тяжелыми металлами северных областей Украины по данням биогеохимической индикации. Тез докл. Всеросс. науч. конф. «Мониторинг состояния и загрязнения окружающей среды. Основные результаты и пути развития» (г. Москва, 20-22 марта 2017 г.). – М.: ФГБУ «ИГКЭ Росгидромета и РАН», 2017. – С. 618-619.
  7. Шабатура А.В., Блюм О.Б., Тютюнник Ю.Г. Региональные атмогеохимические поля в центральной части северной Украины по данным бриогеохимической индикации. Биосфера. 2018. Т. 10, вып. 1. С. 23-35.
  8. An elementary overview of elemental analysis. AAS, GFAAS, ICP or ICP-MS? Which technique should I use? <www.thermo.com./eThermo/CMA/PDFs/…/articlesFile_18407.pdf>.
  9. Angelovska S., Stafilov T., Balabanova B., Sajn R., Baceva K. Applicability of atomic emission and atomic absorption spectrometry for variability assessment of trace and macro-elements content in moss species from Pb-Zn mine environment. Modern Chemistry & Applications. Vol. 2, іss. 1. 1000123.
  10. Aničić M., Frontasyeva M., Tomasevich M., Popovic A. Assessment of atmospheric deposition of heavy metals and other elements in Belgrade using the moss biomonitoring technique and neutron activation analysis. Monitoring Assess. 2007. Vol. 129(1-3). P. 207-219.
  11. Aničić M., Frontasyeva M., Tomasevich M., Rajsik S., Strelkova L.P., Popovic A., Steinnes E. Active biomonitoring with wet and dry moss: a case study in an urban area. Chem. Letters. 2009. Vol. 7(1). P. 55-60.
  12. Astel , Astel K., & Biziuk M. PCA and multidimensional visualization techniques united to aid in the bioindication of elements from transplanted Sphagnum palustre moss exposed in the Gdańsk City area. Environ. Science and Pollution Research. 2008. Vol. 15(1). P. 41–50.
  13. Baćeva K., Stafilov T., Šajn R., Tanaselia C. Air deposition of heavy metals in the vicinity of the As, Sb, Tl abounded mine and responsiveness of moss as a biomonitoring media in small scale investigations. Science and Pollution Research. 2013. DOI 10.1007/s 11356-013-1845-0.
  14. Bargagli R., Brown D. H. & Nelli L. Metal biomonitoring with mosses: procedures for correcting for soil contamination. Environ. Pollution. 1995. Vol. 89. P. 169–175.
  15. Basile A., Sorbo S., Aprile G., Conte B., Cobianchi R.C. Comparison of the heavy metal bioaccumulation capacity of an epiphytic moss and an epiphytic lichen. Environ. Pollution. 2008. Vol. 151(2). Р. 401-407.
  16. Basile A., Sorbo S., Aprile G., Conte B., Cobianchi R.C., Pisani T., Loppi S. Heavy metal deposition in the Italian «triangle of death» determined with the moss Scorpidium circinatum. Environ. Pollution. 2009. Vol. 157. P. 2255-2260.
  17. Basile A., Sorbo S., Pisani T., Paoli L., Munzi S., Loppi S. Bioacumulation and ultrastructural effects of Cd, Cu, Pb and Zn in the moss Scorpidium circinatum (Brid.) Fleisch. & Loeske. Environ. Pollution. 2012. Vol. 166. P. 208-211.
  18. Bates, J.W., Bakken, S., Nutrient retention, desiccation and redistribution in mosses. Bryology in the Twenty-first Century. Eds.W. Bates, N.W. Ashton, J.G. Duckett. Leeds: Maney Publishers and BBS, 1998. P. 293-304.
  19. Berg T., Steinnes E. Use of mosses Hylocomium splendens and Pleurozium schreberi as biomonitors of heavy metal deposition: from relative to absolute deposition values. Environ. Pollution. 1997. Vol. 98. P. 61-71.
  20. Blagnyte R., Paliulis D. Research into heavy metals pollution of atmosphere applying moss as bioindicator: a literature review. Environ. Research, Engineering and Management. 2020. – № 4(54). P. 26-33.
  21. Boquete M.T., Fernández J.A., Aboal J.R., Carballeira A. Are terrestrial mosses good biomonitors of atmospheric deposition of Mn? Atmospheric Environ. 2011. V 45. P. 2704–2710.
  22. Bringmark L., Lundin L., Augustaitis A., Beudert B. et al. Trace Metal budgets for forested catchments in Europe – Pb, Cd, Hg, Cu and Zn. Water, Air, Soil Pollut. 2013. Vol. 224. P. 1502.
  23. Bykowszczenko , Baranowska-Bosiacka I., Bosiacka B., Kaczmarek A., Chlubek D. Polish J. Environ. Studies. 2006. Vol. 15(1). P. 41-46.
  24. Ceburnis D., Rühling Å., Kvietkus K. Extended study of atmospheric heavy metal deposition in Lithuania based on moss analysis. Monitoring and Assess. 1997. Vol. 47. P. 135–152.
  25. Ceburnis , Sakalys J., Armolaitis K., Valiulis D., Kvietkus K. In-stack emissions of heavy metals estimated by moss biomonitoring method and snow-pack analysis. Atmospheric Environ. 2002. Vol. 36. P. 1465-1474.
  26. Ceburnis D., Valiulis Investigation of absolute metal uptake efficiency from precipitation in moss. Sci. of the Total Environ. 1999. Vol. 226. P. 247-253.
  27. Cenci M., Sena F., Bergonzoni M., Simonazzi N., Meglioli E., Canovi L. et al. Use of mosses and soils for the monitoring of trace elements in three landfills, used as urban waste disposal sites. 9-th Intern. Waste Management and Landfill Symp. Sardinia, 2003. P. 12-22.
  28. Chakrabortty , Paratkar G.T. Biomonitoring of trace element air pollution using mosses. Aerosol and Air Quality Research. 2006. № 6. P. 247-258.
  29. Сhoudhuri S., Panda S.K. Toxic effects, oxidative stress and ultrastructural changes in moss Taxithelium nepalense (Schwaegr.) Broth. under chromium and lead phytotoxicity. Water, Air and Soil Pollution. 2005. Vol. P. 73-90.
  30. Coşkun M., Frontasyeva M. V., Steiness E., Cotuk A. Y., Pavlov S. S., Coskun M., et al. Atmospheric deposition of heavy metals in Trace studies by analysis of moss (Hypnum cupressiforme). of Environ. Contamination and Toxicology. 2005. Vol. 74. P. 201–209.
  31. Coşkun, M., Yurukova, L., Çayir, A., Coşkun, M., & Gecheva, G. Cross-border response of mosses to heavy metal atmospheric deposition in Southeastern Bulgaria and European Turkey. Environ. Monitoring and Assess. 2009. Vol. 157. P. 529–537.
  32. Couto J. A., Fernández J. A., Aboal J. R., & Carballeira A. Active biomonitoring of element with terrestrial mosses: a comparison of bulk and dry deposition. of the Total Environ. 2005. Vol. 324. P. 211 –222.
  33. Čučulovic A., Sabovljević С.R., Veselinović D. Activity concentrations of 137Cs and 40K in mosses from spas in eastern Serbia. Biol. Sci., Belgrade. 2012. Vol. 64(3). P. 917-925.
  34. Culicov O. A., Frontasyeva M. V., Steinnes E., Okina O. S., Santa Z., Todoran R. Atmospheric deposition of heavy metals around the lead and copper–zinc smelters in Baia Mare, Romania, studied by the moss biomonitoring technique, neutron activation analysis and flame atomic absorption spectrometry. of Radioanalyt. and Nucl. Chem. – 2002. Vol. 254(1). P. 109–115.
  35. Delfanti R., Papuccia U. C, Benco C. Mosses as indicators of radioactivity deposition around a coal-fired power station. of the Total Environ. 1999. Vol. 227. P. 49-56.
  36. Dilks T. J. K., Proctor M. C. F. Photosynthesis, respiration and water content in bryophytes. New Phytolo 1979. Vol. 82. P. 97-114.
  37. Dimovska B., Šajn R., Stafilov T., Bačeva K., Tănăselia C. Determination of atmospheric pollution around the thermoelectric power plant using a moss biomonitoring. Air Qual. Atmos. Health. 2014. 7. P. 541–557.
  38. Dragovich S., Mihailovich N. Analysis of mosses and topsoils for detecting sources of heavy metal pollution: multivariante and enrichment factor analysis. Monitoring and Assess. 2009. Vol. 157. P. 383-390.
  39. Ermakova E.V., Frontasyeva M. V., Pavlov S. S., Povtireiko E. A., Steinnes E., Cheremisina Ye. N. Air pollution studies in central Russia (Tver and Yaroslavl Regions) using the moss biomonitoring technique and neutron activation analysis. of Atmosph. Chem. 2004. Vol. 49. P. 549–561.
  40. Fernandez C.C., Shevock R., Glaser N.A., Thompson J.N. Cryptic species within the cosmopolitan dessication-tolerant moss Grimmia laevigata. PNAS. 2006. Vol. 103. P. 637-642.
  41. Fernández J. A., Puche F., Gimeno C., Carballeira A. Primeros datos sobre el biocontrol de la deposición atmosférica de metais pesados en las provincias de Valencia, Castellón y Teruel mediante musgos terrestres. Ecología. 1999. Vol. 13. P. 83-91.
  42. Figueira R., Sérgioa C., Sousa A.J. Distribution of trace metals in moss biomonitors and assessment of contamination sources in Portugal. Pollution. 2002. Vol. 118. P. 153–163.
  43. Florek M., Mankovska B., Oszlanyi Y., Frontasyeva M.V., Ermakova E. , Pavlov S. S. The Slovak heavy metals survey by means the Bryophyte technique. Ekológia (Bratislava). 2007. Vol. 26, № 1. P. 99–114.
  44. Frontasyeva M.V., Nazarov V.M., Grass F. and Steinnes E.: Intercomparison of moss reference material by different multi-element techniques. Radioanalyt. Nucl. Chem. – 1995. Vol. 192(2). P. 371-379.
  45. Gjengedal E., Steinnes E. Uptake of metal ions in moss from artificial precipitation. Monitoring and Assess. 1990. Vol. 14. P. 77-87.
  46. Gonzalez A.G., Pokrovsky O.S. Metal adsorption on mosses: toward a universal adsorption model. Colloid and Interface Science. 2014. Vol. 415. P. 169-178.
  47. Grodzinska Mosses as bioindicators of heavy metal pollution in Polish national parks. Water, Air and Soil Pollution. 1978. Vol. 9. P. 83-97.
  48. Grünfeld K. Integrating spatio-temporal information in environmental monitoring data—a visualization approach applied to moss data. of the Total Environ. 2005. Vol. 347(1). P. 120-124.
  49. Guilitte O., Brobant B., Garsia M.S. Use of mosses and lichens for the evaluation of radioactive fallout, deposits and flows under forest cover. Soc. Royal Bot. Belg. – 1990. Vol. 12. P. 89-99.
  50. Guillitte O., Kirchmann R., Van Gelder E. and Hurtgen C. Radionuclides fallout on lichens and mosses and their leaching by rain in a forest ecosystem. Transfer of radionuclides in natural and semi-natural environments. Eds. G. Desmet, P. Nassimbeni, M. Belli. London-New York: Elsevier Applied Science, 1990. P. 110-117.
  51. Harmens H., Mills G., Hayes F., Jones L., Norris D., Cooper D. ICP vegetation annual report 2008/2009. 2010. 144 p.
  52. Harmens H., Norris D., Nemitz E. and participans of the European Moss Survey-2009. Spatial and temporal trends in heavy metal accumulation in mosses in the UK and Europe. CAPER-2009 – 34th Annual Meeting, Manchester, UK, 6-8 April 2009. necr.ac.uk/8674/2/HarmensN008674CP.pdf>.
  53. Harmens, H., Norris, D. A., Steinnes, E., Kubin, E., Piispanen, J., Alber, R., et al. Mosses as biomonitors of atmospheric heavy metal deposition: spatial patterns and temporal trends in Europe. Environ. Pollution. Vol. 158. P. 3144–3156.
  54. Harmens H., Norris D.A., Sharps K., Mills G., Alber R., Aleksiayenak Y., Blum O. et al. Heavy metal and nitrogen concentrations in mosses are declining across Europe whilst some “hotspots” remain in 2010. Pollution. 2015. Vol. 200. P. 93-104.
  55. Hodgetts N.G., Söderström L., Blockeel T.L. et al. An annotated checklist of bryophytes of Europe, Macaronesia and Cyprus. Journal of Bryology. 2020. Vol. 41(2). P. 1-116.
  56. Holy M., Pesch R., Schröder W., Harmens H. et al. First thorough identification of factors associated with Cd, Hg and Pb concentrations in mosses sampled in the European Surveys 1990, 1995, 2000 and 2005. J. Atmos. Chem. 2009. 63. P. 109–124.
  57. Klos A., Czora M., Rajfur, Waclawek M. Mechanisms for translocation of heavy metals from soil to epigeal mosses. Water, Air and Soil Pollut. 2012. Vol. 223. P. 1829-1836.
  58. Klos A., Rajfur, Waclawek M. Application of enrichment factor (EF) to the interpretation of results from the biomonitoring studies. Ecol. Chem. and Engineerings. 2011. Vol. 18(2). P. 171-183.
  59. Klos A., Rajfur M., Wacławek M., Wacławek W., Frontasyeva M.V. and Pankratova J.S.: The influence of unidentified pollution sources on the irregularity of biomonitoring tests results. Water, Air and Soil Pollut. 2008. Vol. 191. P. 345-352.
  60. Korzekwa S., Pankratova Y.S., Frontasyeva M.V. Air pollution studiesin Opole region, Poland, using the moss biomonitoring technique and neutron activation analysis. of ECOpole. 2007. Vol. 1, № 1-2. Р. 43-51.
  61. Kosior G., Dołhańczuk-Śródka A., Ziembik Z., Brudzińska-Kosior A. Comparison of active and passive biomonitoring methods using moss Pleurozium schreberi (Brid.) as a bioindicator of radionuclides pollution of a heavilyindustrialized area in Upper Silesia (Poland). V Intern. Conf. on Environ. Protection «Terrestrial Radioisotopes in Environment», Veszprém, Hungary, 2016. Eds. T. Kovács, E. Tóth-Bodrogi, G. Bátor. Veszprém: Soc. Organization for Radioecol. Cleanliness, 2016. Р. 105.
  62. Koz B., Cevik U. Lead adsorption capacity of some moss species used for heavy metal analysis. Ecological Indicators. 2014. Vol. 36. P. 491-494.
  63. Krzeslowska M., Rabeda I., Lewandowski M., Samardakiewicz S., Basinska A., Mellerowicz E.J., Woznyl A. Pb induces plant cell wall modifications – in particular – the increase of pectins able to bind metal ions level. E3S Web of Conference. 2013. Vol. 1. 26008.
  64. Lazo P., Vasjari M., Frontasyeva M. et al. The study of atmospheric deposition of heavy metals in Tirana and Vlora cities, Albania, by active biomonitoring technique. Fresenius Environ. Bull. Vol. 21, № 8. P. 2170.
  65. Liiv S., Kaasik M. Trace metals in mosses in the Estonian oil shale processing region. J. of Atmosph. Chem. 2004. 49. P. 563–578.
  66. Little P., Martin M.H. Biological monitoring of heavy metal pollution. Environ. Pollut. – 1974. Vol. 6. P. 1-19.
  67. Lucaciu A., Timofte L., Culicov O., Frontasyeva M.V., Oprea C., Cucuman S., Mocanu R., Steinnes E. Atmospheric deposition of trace elements in Romania studied by the moss biomonitoring technique. of Atmosph. Chem. 2004. Vol.49. P. 533–548.
  68. Maevskaya M., Kardash A.R., Demkiv O.T. Absorption of cadmium and lead ions by gametophyte of the moss Plagiomnium undulatum. Russ. J. of Plant Physiol. 2001. Vol. 48. P. 820-824.
  69. Marinova S.,Yurukova L.,. Frontasyeva M.V., Steinnes E., Strelkova L.P., Marinov A., Karadzhinova A.G. Air pollution studies in Bulgaria using the moss biomonitoring technique. Chem. and Engineerings. 2010. Vol. 17, № 1. P. 37-52.
  70. Markert B., Weckert V. Fluctuations of element concentrations during the growing season of Polytrichum formosum. Water, Air and Soil Pollution. Vol. 43. P. 177– 189.
  71. Meyer C., Diaz-de-Quijano M., Monna F. et al. Characterisation and distribution of deposited trace elements transported over long and intermediate distances in north-eastern France using Sphagnum peatlands as a sentinel ecosystem. Environ. 2015. Vol. 101. P. 286-293.
  72. Monitoring of atmosphere deposition of heavy metals, nitrogen and pops in Europe using bryophytes [monitoring manual 2010 survey]. icpvegetation.ceh.ac.uk/manuals/documents/UNECEHEAVYMETALSMOSSMANUAL.2010POPsadaptedfinal_220510_.pdf>.
  73. Motyka O., Macečkova B., Seidlerová J., Krejči B. Novel technique of active biomonitoring introduced in the Czech Republic: bioaccumulation of atmospheric trace metals in two moss species. GeoScience Engineering. Vol. LVII, № 3. P. 30-36.
  74. Nickel S., Hertel A., Pesch R., Schröder W., Steinnes E., Uggerud H.T. Correlating concentrations of heavy metals in atmospheric deposition with respective accumulation in moss and natural surface soil for ecological land classes in Norway between 1990 and 2010. Environ. Sci. Pollut. Res. 2014. DOI 10.1007/s11356-014-4018-x.
  75. Nickel S, Schröder W, Wosniok W. et al. Modelling and mapping heavy metal and nitrogen concentrations in moss in 2010 throughout Europe by applying Random Forests models. Environ. 2017. Vol. 156. P. 146-159.
  76. Nieme M., Piispanen J., Poikolainen J., Perämäki P. Preliminary study of the use of terrestrial moss (Pleurozium schreberi) for biomonitoring traffic-related Pt and Rh Arch. Environ. Contam. Toxicol. 2007. Vol. 52. P. 347–354.
  77. Økland T., Halvorsen, Økland A., Steinnes E. Element concentrations in the boreal forest moss Hylocomium splendens: variation related to gradients in vegetation and local environmental factors. Plant and Soil. 1999. Vol. 209. P. 71–83.
  78. Poikolainen J. Mosses, epiphytic lichens and tree bark as biomonitors for air pollution – specifically for heavy metals in regional surveys. Oulu: Oulun Yliopisto, 2004. 64 p.
  79. Poikolainen J., Kubin E., Piispanen J., Karhu J. Atmospheric heavy metal deposition in Finland during 1985–2000 using mosses as bioindicators. of the Total Environ. 2004. Vol. 318. P. 171–185.
  80. Popović D., Todorović D., Ajtic J., Nikolić J. Active biomonitoring of air radioactivity in urban areas. Nucl. Technology and Radiation Protection. 2002. №2. P. 100-103.
  81. Popović D., Todorović D., Frontasyeva M., Ajtic J., Tasic M. and Rajsie S. Radionuclides and heavy metals in Borovać, Southern Serbia. Sci. Pollut. Res. – 2008. Vol. 15. P. 509-520.
  82. Proctol M. C. F., & Tuba Z. Poikilohydry and homoihydry: antithesis or spectrum of possibilities? New Phytologist. 2002. Vol. 156(3). P. 327–349.
  83. Radziemska M., Mazur Z., Bes A., Majewski G., Guziatin Z. M., Brtnicky M. Using mosses as bioindicators of potentially toxic element contamination in ecologically valuable areas located in the vicinity of a road: a case study. Research and Public Health. 2019. Vol. 16. P. 3963-3975.
  84. Rahman , Awan M. A., Hassan S. T., & Khattak M. M. Mosses as indicators of atmospheric pollution of trace metals (Cd, Cu, Mn, Pb and Zn) in the vicinity of coal-fired brick kilns in north-eastern suburbs of Islamabad, Pakistan. J. of Radioanalyt. and Nuclear Chem. 2000. Vol. 246(2). P. 331–336.
  85. Rosman J., Ly Ch., Steinnes E. Spatial and temporal variation in isotopic composition of atmospheric lead in Norvegian moss. Environ. Sci. and Technology. 1998. Vol. 32. P. 2542-2546.
  86. Šakalys J., Kvietkus K., Sucharová J., Suchara I., Valiulis D. Changes in total concentrations and assessed background concentrations of heavy metals in moss in Lithuania and the Czech Republic between 1995 and 2005. Chemosphere. 2009. Vol. 76. P. 91–97.
  87. Sassmann , Wernitznig S., Lichtscheidl I.K., Lang I. Comparing copper resistance in two bryophytes: Mielichhoferia elongata Hornst. Versus Physcometria patens Hedw. Protoplasma. 2010. Vol. 246. P. 119-123.
  88. Sawidis T., Tsikritzis L., Tsigaridas K. Cesium-137 monitoring using mosses from W. Macedonia, Greece. J. of Environ. Management. 2009. Vol. 90. P. 2620–2627.
  89. Schintu M., Cogoni A., Durante L., Cantaluppi C., Contu A.. Moss (Bryum radiculosum) as a bioindicator of trace metal deposition around an industrialised area in Sardinia (Italy). Chemosphere. 2005. Vol. 60. P. 610–618.
  90. Schofield, W. B. Ecological significance of morphological characters in the moss gametophyte. Bryologist. 1981. Vol. 84(2). P. 149–165.
  91. Schröder, Holy M., Pesch R., Harmens H. et al. Are cadmium, lead and mercury concentrations in mosses across Europe primarily determined by atmospheric deposition of these metals? J. Soils Sediments. 2010. Vol. 10. P. 1572–1584.
  92. Schröder W., Nickel S., Schönrock S. et al. Bioindication and modelling of atmospheric deposition in forests enable exposure and effect monitoring at high spatial density across scales. Annals of Forest Science. 2017. Vol. 74. P. 31.
  93. Shakya , Chetti M.K., Sawidis T. Impact of heavy metals (copper, zink, and lead) on the chlorophyll content of some mosses. Arch. Environ. Contam. Toxicology. 2008. Vol. 54. P. 412-421.
  94. Shaw A. J., Goffinet B. Bryophyte biology. Cambridge: Cambridge University Press, 2000. 348 p.
  95. Smirnov L.I., Frontasyeva M. V., Steinnes E., Lyapunov S. M., Cherchintsev V. D., Romanov S. A. et al. Multidimensional statistical analysis of the concentration of heavy metals and radionuclides in moss and soil in Southern Urals. Atomic Energy. 2004. Vol. 97(1). P. 510–515.
  96. Špirić Z., Ivana Vučković I., Stafilov T., Kušan V., Frontasyeva M. Air pollution study in Croatia using moss biomonitoring and ICP–AES and AAS analytical techniques. Arch. Environ. Contam. Toxicol. 2013. Vol. 65. P. 33–46.
  97. Stankovic J.D., Sabovljevic A.D., Sabovljevic M.S. Bryophytes and heavy metals: a review. Acta Bot. Croat. 2018. Vol. 77(2). 109-118.
  98. State G., Popescu I. V., Radulescu C.,·Macris C.,·Stihi C., Gheboianu A., Dulama I., Niţescu O. Comparative studies of metal air pollution by atomic spectrometry techniques and biomonitoring with moss and lichens. Bull. Environ. Contam. Toxicol. Vol. 89. P. 580–586.
  99. State of the terrestrial environment in the joint Finnish, Norwegian and Russian border area on the basis of bioindicators. Final technical report of the Pasvik Environment Monitoring Programme. Rautio P., Poikolainen J. Kopijyvä Oy, Kuopio, 2014. 17 p.
  100. Suchara, I., Maňkovská, B., Sucharová, J., Florek, M., Godzik, B., Rabnecz, G., et al. Mapping of main sources of pollutants and their transport in the Visegrad space. Part II: fifty three elements. Project 11007-2006-IVF. Zvolen: KLEMO spol. s r.o., 2007. 213 p.
  101. Sucharová J., Suchara , Holá M., Reimann C. Contemporary lead concentration and stable lead isotope ratio distribution in forest moss across the Czech Republic. Applied Geochem. 2014. Vol. 40. P. 51–60.
  102. Sun S. Q., He M., Cao T., Zhang Y.C., Han W. Response mechanisms of antioxidants in bryophyte Hypnum plumaeforme under the stress of single or combined Pb and/or Ni. Monitoring and Assess. 2009. Vol. 149. P. 291-302.
  103. Szarek-Łukaszewska G., Grodzinska K., Braniewski S. Heavy metal concentration in the moss Pleurozium schreberi in the Niepolomice forest, Poland: changes during 20 years. Monitoring and Assess. 2002. Vol. 79. P. 231–237.
  104. Tamm C.O. Growth, yield and nutrition in carpets of a forest moss (Hylocomium splendens). Meddelanden Fran Statens Skogsforskningsinstitut. 1953. Vol. 43. P. 1-140.
  105. Tipping , Vincent C.D., Lawror A.J., Lofts S. Metal accumulation by stream bryophytes, related to chemical speciation. Environ. Pollution. 2008. Vol. 156. P. 936-943.
  106. Tyler G. AA or ICP – Which do you сhoose? 1991. http://www.varianinc.com/media/sci/apps/icpes003.pdf.
  107. Ugur B., Ozden M.M., Yener G.. Biomonitoring of 210Po and 210Pb using lichens and mosses around a uraniferous coal-fired power plant in western Turkey. Atmosph. Environ. 2003. Vol. 37. P. 2237–2245.
  108. Vukojević V., Sabovlević M., Sabovlević A., Mihailović N., Drazić G., and Vućinić Ž. Determination of heavy metal deposition in the country Obrenovac (Serbia) using mosses as bioindicators. IV. Manganese (Mn), molybdenum (Mo), and nickel (Ni). Biol. Sci., Belgrade. 2009. Vol. 61(4). P. 835-845.
  109. Wang , Wu N., Luo P., Yi Sh., Bao W., Shi F. Growth rate of mosses and their environmental determinants in subalpine coniferous forests and clear-cuts at the eastern edge of the Qinghai-Tibetan Plateau, China. Front. For. China. 2008. Vol. 3(2). P. 171-176.
  110. WellsM., Brown D.H., Beckett R.P. Kinetic analysis of Cd uptake in Cd-tolerant and intolerant populations of the moss Rhytidiadelphus squarrosus (Hedw.) Warnst. and the lichen Peltigera membranaceae (Ach.) Nyl. New Phytologist. 1995. Vol. 129. P. 477-486.
  111. Wolterbeek H. Th., Kuik R., Verburg T. G.. Moss interspecies comparison in trace element concentration. Monitoring and Assess. 1995. Vol. 35. P. 263-286.
  112. Yurukova, L., Tsakiri, E., & Cayir, A. Cross-border response of moss, Hypnum cupressiforme Hedw., to atmospheric deposition in southern Bulgaria and northeastern Greece. of Environ. Contamin. and Toxicol. 2009. Vol. 83. P. 174–179.
  113. Zechmeister G., Dirnbock T., Hüber K., Mirtl M. Assessing airborne pollution effects on bryophytes-lessons learned through long-term integrated monitoring in Austria. Environ. Pollution. 2007. Vol. 147. P. 696. – 705.
  114. Zechmeister G., Grodzinska K., Szarek-Lukaszewska G. Chapter 10. Bryophytes. Bioindicators and Biomonitors (Principles, concepts and applications) (Trace Metals and other Contaminants in the Environment. Oxford: Elsevier Applied Science. 2003. P. 329-375.
  115. Zvereva E.L., Kozlov M.V. Impact of industrial polluters on bryophytes: meta-analysis of observational studies. Water, Air and Soil Pollution. 2011. Vol. 218. P. 573-586.