6 (34) 1. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ (ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ)

УДК 51:550.47:574.4:614.7:608:631.438:632.118.3:636 • Випуск 6 (34) / 2021  • 5-17 сторінки

Копиленко О.Л., Носовський А.В., Долін В.В.

акад. НАН України Копиленко О.Л., д.ю.н.,  проф.,  Народний депутат України, Kopylenko@nas.gov.ua

акад. НАН України  Носовський А.В., д.т.н., проф. Інститут проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України», https://orcid.org/0000-0002-2594-3780, anosov@ispnpp.kiev.ua

Долін В.В., д.г.н., проф.,  Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України», vdolin@ukr.net, ORCID: 0000-0001-6174-2962

Анотація

У статті критично розглянуто стан вирішення ключових проблем, проаналізовано причини низьких темпів подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, пов’язаних з неефективністю державного управління. За 35 років, що минули після аварії на IV енергоблоці ЧАЕС, не розроблено державної стратегії поступової, крок за кроком, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, критеріїв, за якими її можна вважати завершеною. У зв’язку зі зміною структури радіоактивного забруднення території, накопиченням нових знань у галузі радіаційної медицини, сільськогосподарської радіології, радіобіології, радіогеохімії, радіоекології, нагально необхідно переглянути концептуальні положення чорнобильських законів та програмних документів, котрі здебільшого базуються на даних радіоекологічного обстеження 30-річної давнини. Серед найбільш актуальних невирішених проблем радіаційної безпеки – технологічні основи поводження з паливовмісними матеріалами у процесі розбирання нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття», обсяг яких перевищує 15 т (за UO2) загальною активністю до 4,8×1017 Бк. Недосконалість системи радіогідрогеоекологічного моніторингу в зоні впливу Об’єкту «Укриття» і третього енергоблоку ЧАЕС, пунктів тимчасової локалізації та захоронення радіоактивних відходів у Чорнобильській зоні відчуження, зокрема, внаслідок техногенно спричинених змін гідрогеологічного режиму, веде до недостатньо достовірних оцінок та прогнозу радіоактивного забруднення підземних джерел питного водопостачання. Одна з найбільш актуальних сучасних радіоекологічних проблем – накопичення у навколишньому природному середовищі Америцію-241 та його дозотвірного впливу. Наразі вміст цього радіонукліду за межами аварійного енергоблоку майже зрівнявся зі 90Sr і продовжуватиме збільшуватися до середини нинішнього століття. Водночас його радіобіологічна ефективність значно вища за гама- і бета-випромінювання дозотвірних 137Cs і 90Sr. Стратегія подолання наслідків Чорнобильської катастрофи повинна носити комплексний характер і бути спрямованою на паралельне вирішення гуманітарних, екологічних, технологічних, міжнародних і політичних питань.

 Ключові слова: Чорнобильська катастрофа, стратегія подолання, Об’єкт «Укриття», радіоактивне забруднення, лавоподібні паливовмісні матеріали, радіоекологічні проблеми, радіогідрогеоекологічний моніторинг, пункти захоронення і тимчасового зберігання радіоактивних відходів, Америцій-241.

Стаття

Література

  1. Экологические последствия аварии на чернобыльской аэс и их преодоление: двадцатилетний опыт МАГАТЭ, Bена, 2008. 199 с. Режим доступу: https://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub1239r_web.pdf
  2. 25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього: Національна доповідь України. К.: вид-во КІМ, 2010. 356 с.
  3. Краснов В.О., Носовський А.В., Рудько В.М., Щербін В.М., Об’єкт «Укриття» 30 років після аварії, НАН України, Ін-т проблем безпеки АЕС. Чорнобиль (Київ. обл.) : Ін-т проблем безпеки АЕС, 2016. 512 с
  4. Арутюнян Р.В., Большов Л.А., Боровой А.А., Велихов Е.П. Ключников А.А., Ядерное топливо в объекте «Укрытие» Чернобыльской АЭС. М.: Наука, 2010.  240 с.
  5. Габєлков С. В., Долін В. В., Жиганюк І. В.,. Кудлай В. Г, Пархомчук П. Є., Слівінський В. М., Чиколовець С. О. Лавоподібні паливовмісні матеріали НБК-ОУ. чорна кераміка. електрона мікроскопія. Проблеми зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища (INUDECO 21) : збірник матеріалів VІ Міжнародної конференції (27–29 квітня 2021, м. Славутич). – Чернігів : НУ «Чернігівська політехніка», 2021. С. 61-65
  6. Дубчак С.В., Долін В.В., Кучма М.Д. Розподіл ізотопів Pu і Am у лісових екосистемах Чорнобильської зони відчуження. Доповіді НАН України. 2005. № 5. С. 193-199
  7. Дубчак С.В., Долін В.В. Міграція ізотопів америцію та плутонію в грунтах лісових екосистем 10-км зони відчуження Матер. Між нар.конф. Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє. – Київ, 2006. – С. Т2-37.
  8. Дубчак С.В., Долін В.В. Особливості формоутворення та міграції ізотопів америцію і плутонію у ґрунтах та біомасі лісових екосистем Чорнобильської зони відчуження Зб. наук. праць Ін-ту геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України. 2006. Вип. 13. С. 61–70.
  9. Rashydov N.M. Uptake of americium-241 by plants from contaminated Chernobyl exclusive zone test site soils. III congress radiation research (radiobiology and radioecology), Kiev, 21 – 25 May 2003., p.335.
  10. Kutsokon N.K., Rashidov N.M., Grodzinsky D.M. Cytogenetic effects of 241Am in Allium-test / Int. Conference “Genetic Consequences of Emergency Radiation Situations”.