Верховцев В.Г., Семенюк М.П., Вайло О.В., Ганевич А.Є., Задорожний Д.Б, Мещеряков С.В.

Анотація

Інгульський мегаблок Українського щита вміщує низку ендогенних родовищ натрій-уранової формації, які розробляються вже понад 55 – 60 років. За виключенням Кіровоградського урановорудного району, родовища якого контролюються розривними порушеннями однойменної зони розломів, Ватутінське і Новокостянтинівське рудні поля займають позиції у межах Новоукраїнського граніто-гнейсового купола і у безпосередній близькості до більш пізнього геоструктурного утворення – Корсунь-Новомиргородського плутона. Наголошуючи на високому ступені насиченості Інгульського мегаблока ендогенними родовищами урану, підкреслюється, що в них зустрічається також підвищений вміст торієвих мінералів, і у сукупності з урановими вони продукують висхідні газові потоки радону. Тому дослідження динаміки верхніх горизонтів літосфери і тісно пов’язаною з нею динаміки гідросфери (підземної і поверхневої), а також газової сфери, особливо актуалізуються як в районах урановорудних полів, так і на ділянках, прилеглих до гірничовидобувних підприємств. За межами безпосереднього впливу на радіоекологічну ситуацію урановидобувних підприємств особливої уваги заслуговують дослідження динаміки літосферної поверхні, включно з розломно-блоковими структурами та кінематикою розривних порушень, які впливають на поширення підземних та врешті поверхневих вод, забруднених ураном, у навколишнє середовище. На площах урановорудних полів кінематичні характеристики диз’юнктивів сприяють більш коректному прогнозу накопичення радону в природних слабоізольованих підземних розущільнених структурах і акумуляції більш довгоживучих продуктів його розпаду Po, Bi, та Pb з тривалими періодами виведення із організмів біологічних об’єктів. Підкреслюється, що в гірничих виробках видобувних підприємств технологічний процес супроводжується нітратним забрудненням підземних вод, зумовленим використанням вибухівки на селітровій основі. Таким чином, для прогнозної оцінки радіаційного та нітратного забруднення навколишнього середовища промислових ділянок гірничовидобувних підприємств та суміжних територій, технологічний процес яких впливає також на динаміку літо- гідро- та газової сфери, досліджено структурно-геологічні, палеогеоморфологічні, літологічні, гідрогеологічні, гідрографічні й топографічні особливості Ватутінського і Новокостянтинівського урановорудних полів. Встановлено напрями просування фронтів підземних вод від безпосередньо уранових шахт до найближчих дрен. Визначено рівні забруднення ураном поверхневих і підземних (колодязних) вод у межах Новокостянтинівського урановорудного поля як найбільш перспективного для нарощення видобутку урану у найближчі десятиліття. Запропоновано площі і терміни комплексного радіоекологічного моніторингу Новокостянтинівського урановорудного поля з метою прийняття превентивних заходів для унеможливлення виведення існуючих місцевих рекреаційних територій та акваторій у категорію екологічно небезпечних. На прикладі Новокостянтинівського родовища урану, як одного з найбагатших ендогенних родовищ України, через експлуатаційні стовбури якого планується підняття на поверхню уранової руди з однотипних родовищ однойменного урановорудного поля шляхом транспортування її магістральними штреками, запропоновано оптимальний комплекс геодинамічних досліджень у системі радіо- та загальноекологічного контролю стану навколишнього середовища подібних територій.

 Ключові слова: гранітоїди, гнейси, купол, масив, плутон, геодинаміка, натрій-уранова формація, радон, нітратне забруднення, палеодолина, висхідні рухи, розломно-блокова тектоніка, урановорудне поле, літосфера, гідросфера.

Стаття

Література

1. Генетические типы и закономерности размещения урановых месторождений Украины / Отв. ред. Белевцев Я.Н., Коваль В.Б. – Киев: Наук. Думка, 1995. – 396 с.
2. Жукова А.М. Сравнительная характеристика ураноносности щитов // Геологический журнал. – 1981. – Том 41. – № 1. – С. 66-73.
3. Эндогенное оруденение древних щитов / Отв. ред. Казанский В.И. – Москва: Наука, 1978. – 199 с.
4. Карта современных вертикальных движений земной коры Восточной Европы масштаба 1:2500000 / Под ред. Ю.А. Мещерякова. – Москва: ГУГК, 1973.
5. Нагірний В.М. Палеогеографічні умови утворення кайнозойських буровугільних покладів України. – Київ: Наук. Думка, 1977. – 107 с.
6. Марков К.К., Величко А.А., Лазуков Г.Н., Николаев В.А. Плейстоцен. – М.: Высшая школа, 1968. – 304 с.
7. Семенюк М.П. Криничуватсько-Краснопільська морфоструктура – новий структурний елемент Кіровоградського блока // Доповіді АН УССР, 1984. – Сер. Б (№ 12). – С. 24-27.
8. Семенюк Н.П. Разломно-блоковая структура зоны сочленения Кировоградско-Новоукраинского гранитоидного массива и Корсунь-Новомиргородского плутона за данными морфоструктурного анализа // Доклады АН УССР, 1980. – Сер. Б, № 10. – С. 27-29.
9. Комов И.Л. Радиационная минералогия и геохимия. – Киев: Наук. Думка, 2006. – 426 с.