UDC 552.43:550.42:550.93(477):549 • Issue 7 (35) / 2022 • 47-50 pages
Артеменко Г.В., Шумлянський Л.В., Швайка І.А., Бутирін В.К.
Артеменко Г.В., доктор геологічних наук, зав. відділом, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, ORCID 0000-0002-4528-6853, regulgeo@gmail.com
Шумлянський Л.В., доктор геологічних наук, Curtin University, School of Earth and planetary sciences, Perth, Australia, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
ORCID 0000-0002-6775-4419, leonid.shumlyanskyy@curtin.edu.au
Швайка І.А., кандидат геологічних наук, науковий співробітник, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененко НАН України, ORCID 0000-0001-9585-4380, ishvaika@gmail.com
Бутирін В.К., провідний інженер, Казенне підприємство «Південукргеологія», ORCID 0000-0002-5597-5177, bvaler83@gmail.com
Анотація
Середньопридніпровський мегаблок, що є фрагментом кратона, відрізняється від інших кратонів Землі великою різноманітністю архейських гранітоїдів (токівський, мокромосковський та демуринський комплекси), які утворились пізніше за мезоархейські ТТГ. У зв’язку з цим, Середньопридніпровський мегаблок є важливим районом для дослідження генезису та геодинамічних умов утворення пізньоархейських гранітоїдів. До слабо вивчених пізньоархейських гранітоїдів на Середньопридніпровському блоці належать ганнівські граніти в Східно-Ганнівській монокліналі Криворізько-Кременчуцької структури, про вік і стратиграфічне положення яких тривала довга дискусія. Мета роботи – визначити геохімічні особливості, генезис та U-Pb вік ганнівських гранітів і зіставити їх з іншими архейськими гранітоїдними комплексами Середньопридніпровського фрагменту мезоархейського кратона. Методом LA-ICP-MS, визначено уран-свинцевий вік за цирконом ганнівських гранітів, який становить 2827 ± 16 млн років. Вони близькі за часом утворення з гранітоїдами токівського і мокромосковського комплексів та утворились значно пізніше за гранітоїди демуринського комплексу. Ганнівські граніти могли формуватись у коровому магматичному джерелі в результаті плавлення давнішої кори. Вони відрізняються від інших архейських гранітоїдів Середньопридніпровського мегаблока підвищеними вмістом U (56,4 ppm) та присутністю Mo (4,3 ppm). Серед невирішених проблем, що потребують подальшого вивчення, – визначення зв’язку ганнівських гранітів з інтрузіями гранітоїдів мокромосковського та токівського комплексів за межами Східно-Ганнівської структури і природи рудної мінералізації на уран та молібден.
Ключові слова: ганнівські граніти, Середньопридніпровський мегаблок, Східно-Ганнівська монокліналь, кратон, U-Pb вік, метод LA-ICP-MS.
Стаття
Література
1. Artemenko, G.V. (2021), Geochemical features of granitoids of the Krivoy Rog-Kremenchug structure. Proceedings of the international scientific and practical conference “Development of industry and prosperity” Kryvyi Rih National University, Kryvyi Rih, May, pp. 4-13 [in Russian].
2. Velikanov, Yu.F., Velikanova, O.Yu., Gorlitsky, B.A., Zankevich, B.A., Koval, V.B. (2005), Granitoids framing Krivbass. Geological and structural position of the granites of the East Annovka strip, Geological and Mineralogical Bulletin, No 2. pp. 48-57
[in Russian].
3. Zmievsky, G.E., Paranko, I.S., Zolotareva, L.I. (1990), Comprehensive geological study of the drilling area of the Krivyi Rig super-deep well (second stage, GIP 2). Search and filming team of the Krivoy Rog GRE, Krivoy Rog [in Russian].
4. Orsa, V.I. (1988), Granite formation in the Precambrian of the Middle Dnieper granite-greenstone region. Kyiv: Naukova Dumka, 204 p. [In Russian].
5. Shcherbak, N.P., Artemenko, G. V., Bartnitsky, E.N., Zmievskii, G.E., and Tatarinova, E.A. (1989), Age of sedimentary-volcanogenic formations of the East-Annovka zone, Reports of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, V.B., No 2, pp. 30-35 [in Russian].
6. Laurent, O., Martin, H., Moyen, J.F., Doucelance, R.(2014), The diversity and evolution of late-Archean granitoids: Evidence for the onset of “modern-style” plate tectonics between 3.0 and 2.5 Ga. Lithos, 205. pp. 1-28.