8 (36) 3. ХІМІЧНИЙ СКЛАД І БУДОВА ПРОДУКТІВ ЗВІТРЮВАННЯ FЕ,NІ-МЕТАЛУ ХОНДРИТА ГРУЗЬКЕ (H4)

УДК 523.681 • Випуск 8 (36) / 2022  • 19-24 сторінки

Ширінбекова С.Н.

Ширінбекова   С.Н.,   кандидат   геологічних   наук,   Інститут   геохімії,   мінералогії    та    рудоутворення    імені    М.П.    Семененка НАН України, ORCID: 0000-0003-3872-0399, svetlana_shirinbekova@ukr.net

Анотація

Зі звітрілими зернами Fe,Ni-металу (камаситу α-(Fe,Ni), теніту γ-(Fe,Ni), плеситу α+γ-(Fe,Ni)) звичайного хондри- та Грузьке (Н4) генетично пов’язані вторинні мікроструктури звітрювання: 1) оксидні оболонки; 2) оксидні прожилки; 3) псевдоморфози продуктів вивітрювання. У порожнистому просторі всередині деяких псевдоморфоз виявлені рідкісні мікроглобулярні корозійні продукти. Різноманітні структури звітрювання складалися з дисперсних сумішей вторинних оксигідроксидів заліза – гетиту α-FeO(OH) та гідрогетиту FeO(OH)·nH2O, які поширювалися з периферії всередину мета- левих зерен. Припускаємо наявність лепідокрокіту γ-FeO(OH). Гідроксиди заліза характеризуються: неоднорідним сірим забарвленням; різною будовою, наявністю заміщених ділянок плямистої, коломорфної, шаруватої будови; пористістю та зональністю; варіаціями вмісту FeO і NiO. До складу оксидної оболонки крупного зерна Fe,Ni-металу входять (середн. з 4-х ан., у дужках – межі вмісту, мас. %): FeO 82,7 (81,6–83,8); NiO 10,9 (10,4–11,7); SO3 4,88 (4,23–5,92); а також CoO 0,79 (до 1,31); CuO 0,14 (до 0,57); MnO 0,14 (до 0,54); MgO 0,16; K2O + CaO 0,13; Cl 0,17 (до 0,26). Псевдоморфоза гідроксиду заліза містить (середн. із 3-х ан., межі – у дужках, мас. %): FeO 92,6 (92,1–93,0); NiO 3,5 (2,72–4,02); SiO2 3,86 (3,32–4,96); Cl 0,08 (до 0,24). Зазначені особливості генетично пов’язані з фазовою та хімічною неоднорідністю нікелистого заліза, з низь- ким умістом Ni в α-(Fe,Ni), що зумовлює пріоритетне окиснення та заміщення камаситу та плеситу, порівняно з тенітом. Окиснення метеоритного Fe,Ni-металу відбувалося за участю вологи, на що вказує безпосередній просторовий зв’язок зерен нікелистого заліза з гідрогетитом. Суцільно звітрілі зерна Fe,Ni-металу, у яких втрачені первинні структурні та хімічні характеристики, варто обмежено використовувати для інтерпретації доземних процесів утворення речовини метеорита. Низький вміст Cl < 0,3 мас. % в оксигідроксидах заліза Fe є свідченням їхньої низької корозійної активності, через що буде гальмуватися подальша корозія та заміщення Fe,Ni-металу. Це запобігатиме окисненню та деградації речовини хондрита Грузьке під час лабораторного дослідження та зберігання метеоритного зразка.

 Ключові слова: хондрит Грузьке, Fe,Ni-метал, гідроксид заліза, гетит, гідрогетит, псевдоморфоза, вивітрювання.

Стаття



Література

  1. Соботович Э.В., Семененко В.П. Вещество метеоритов. Киев : Наукова думка, 191 с.
  2. Додд Р. Метеориты. Москва : Мир, 384 с.
  3. Соботович Э.В., Семененко В.П. Происхождение метео- ритов. Киев : Наукова думка, 207 с.
  4. Юдин И.А., Коломенский В.Д. Минералогия метеоритов. Свердловск : Урал. НЦ АН СССР, 200 с.
  5. Ширінбекова С.Н. Вплив земного вивітрювання на струк- турно-мінералогічні особливості метеоритів : дис. … канд. ; Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семе- ненка НАН України. Київ,
  6. Buchwald F., Clarke R.S. Corrosion of Fe-Ni alloys by Cl-containing akaganeite (β-FeOOH): The Antarctic meteorite case. Amer. Miner. 1989. Vol. 74. P. 656–667.
  7. Структурно-мінералогічні особливості кам’яного метео- риту Грузьке / В.П. Семененко та ін. Мінералогічний збірник Львівського університету. № 60. Вип. 1. С. 59–69.
  8. Van Schmus R., Wood J.A. A chemical-petrologic classification for the chondritic meteorites. Geochim. Cosmochim. Acta. 1967. Vol. 31 (5). P. 745–765.
  9. Кичань Н. Структури ударного метаморфізму в метеориті Грузьке. Записки Українського мінералогічного товариства. Т. 8. С. 122–125.
  10. Wlotzka A weathering scale for the ordinary chondrites. Meteoritics. 1993. Vol. 28. P. 460.
  11. Ширінбекова С.Н. Ознаки звітрювання нікелис- того заліза і троїліту хондрита Грузьке (Н4). Мінералогіч- ний журнал. 2022. Т. 44. Вип. 2. С. 11–19. DOI: 10.15407/ 44.02.011.